Венедіктова замінила керівника групи прокурорів у справі "Роттердам плюс"

Венедіктова замінила керівника групи прокурорів у справі "Роттердам плюс" Венедіктова: Три рази закрити справу і три рази отримати скасування постанови про закриття – це багато
Фото: Ірина Венедіктова / Facebook
Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова заявила, що під час розслідування справи "Роттердам плюс" повністю відсутня ефективна комунікація між детективами Національного антикорупційного бюро та прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Про це вона написала 5 травня у Facebook.

Венедіктова зазначила, що зазвичай співробітники цих двох органів працюють злагоджено і продуктивно.

"Три рази прокурор САП приймав рішення про закриття провадження, три рази його рішення були скасовані: перший раз виніс ухвалу про скасування Вищий антикорупційний суд і ще два рази відповідні постанови скасував [в.о. голови САП] Максим Грищук. Три рази і детективи НАБУ, і сторона, яка отримала статус потерпілої у справі, зверталися до ВАКС із тим, щоб компетентний суд знайшов підстави для відводу прокурора САП, однак такі підстави знайдені не були і у відводі було відмовлено", – написала Венедіктова.

За її оцінкою, з кримінально-процесуального погляду ця ситуація є складною.

"Три рази закрити справу і три рази отримати скасування постанови про закриття – це багато. Питання настільки важливе і резонансне, що місця для процесуальних помилок немає. Сьогодні вранці мною прийнято рішення про заміну старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні "Роттердам плюс", – написала генпрокурорка.

У НАБУ 16 квітня заявили, що незважаючи на зібрані детективами докази, процесуальний прокурор Віталій Пономаренко тричі закривав провадження у формулі "Роттердам плюс": у серпні 2020-го, у січні та квітні 2021 року.

"НАБУ вкотре закликає генпрокурорку Ірину Венедіктову змінити старшого групи прокурорів у справі "Роттердам плюс". Адже поведінка цього прокурора свідчить про його упередженість. Наразі лише генпрокурор може змінити Пономаренка, однак уникає ухвалення такого рішення", – зазначали в НАБУ.

Контекст

Формула "Роттердам плюс" діяла для розрахунку вартості вугілля для встановлення прогнозу вартості електроенергії для промислових споживачів у період 2016–2019 років. Вартість вугілля розраховували за формулою "вартість вугілля в порту Роттердам плюс вартість його доправлення в Україну". Через застосування формули теплові генерації, зокрема ДТЕК бізнесмена Ріната Ахметова, продавали електроенергію дорожче, зазначала "Економічна правда". Формулу скасували 1 липня 2019 року із запровадженням ринку електроенергії.

Як пояснило "Слово і діло", у тариф на електроенергію закладали вартість доправлення вугілля з порту в місті Роттердам (Нідерланди) до ТЕС, водночас не враховували, звідки привозили вугілля. Отже, зазначили журналісти, купуючи вугілля на території України (зокрема в окремих районах Донецької і Луганської областей), а не за кордоном, можна було одержувати надприбуток. Цим, на думку НАБУ і САП, скористалася група ДТЕК.

НАБУ почало розслідування у цій справі 2017 року. У ній фігурує шестеро осіб: четверо колишніх членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, і двоє топменеджерів ДТЕК.

У січні 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд Києва підтвердив, що детективи НАБУ діяли законно і в межах повноважень під час розрахунку і встановлення розміру збитків через введення формули "Роттердам плюс". У бюро вважають, що за перший період дії формули у 2016–2017 роках споживачам електроенергії завдали збитків у розмірі 18 млрд грн. Збитки за весь період дії формули, за даними НАБУ, становлять 39 млрд грн.

У ДТЕК відкидають обвинувачення НАБУ і стверджують, що співробітники компанії зазнали необґрунтованих переслідувань у межах цього кримінального провадження.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати