Політика

ДБР має розслідувати особистий інтерес заступника глави САП Грищука, який незаконно скасував закриття справи "Роттердам плюс" – адвокатка

17 квітня 2021, 15.05 Этот материал также можно прочитать на русском

Наталія Дригваль: У сторони захисту не залишається іншого виходу, як просити ДБР відкрити кримінальну справу стосовно цього прокурора Фото: Наталья Дригваль / Facebook

Заступник глави Спеціалізованої антикорупційної прокуратури незаконно скасував рішення прокурора про закриття справи "Роттердам плюс" на догоду особистим інтересам, що має стати предметом кримінальної справи Державного бюро розслідувань. Про це заявила адвокатка сторони захисту Наталія Дригваль у колонці для видання "Обозреватель".

"Робить це прокурор [Максим] Грищук уже вдруге за останні кілька місяців, прекрасно усвідомлюючи протиправність своїх дій. Він свідомо йде на злочини, на підрив авторитету прокуратури, на порушення конституційних прав колишніх підозрюваних на догоду особистим інтересам", – повідомила адвокатка.

Він підкреслила, що прокурор Грищук ніколи не займався справою "Роттердам плюс" і за законом навіть не має доступу до її матеріалів.

"Тобто не знаючи обставин справи, не ознайомившись із результатами численних експертиз і висновків, які протягом чотирьох років однозначно вказали на законність та обґрунтованість формули, він ухвалив рішення відновити розслідування", – зазначила Дригваль.

Вона пояснила, що, відповідно до закону України, скасовувати постанови прокурорів САП може тільки генеральний прокурор або особа, яка виконує його обов'язки, або керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яким Грищук не є.

"У сторони захисту не залишається іншого виходу, як просити ДБР відкрити кримінальну справу стосовно цього прокурора. Нехтування інститутом правосуддя прокурорами САП не повинно стати інструментом досягнення сумнівних цілей обвинувачення", – додала адвокатка.

Контекст

САП повідомила 28 серпня 2020 року про закриття справи "Роттердам плюс" у частині, що стосується підозрюваних, через відсутність достовірних і вичерпних доказів завдання збитку. 8 серпня закінчувався строк проведення розслідування, яке триває три з половиною роки, з березня 2017-го. Згідно із Кримінальним процесуальним кодексом, до 8 серпня 2020 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) зобов'язане було завершити розслідування, а САП – передати справу до суду або закрити у зв'язку з відсутністю складу злочину. ВАКС підтримав це рішення.
НАБУ 27 жовтня повідомило про відновлення справи.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 18 листопада зупинила всі провадження щодо оскарження рішення прокуратури закрити справу "Роттердам плюс" через відсутність складу злочину. Антимонопольний комітет України також закрив розслідування щодо формули "Роттердам плюс" у зв'язку з відсутністю порушень.
21 січня 2021 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повторно закрила справу "Роттердам плюс" через відсутність у ній складу злочину.
27 січня про відновлення цієї справи повідомило НАБУ. Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова, коментуючи цей факт, нагадала, що Вищий антикорупційний суд уже двічі погодився з рішенням процесуального керівника у цій справі Віталія Пономаренка про закриття провадження.
17 березня ВАКС утретє підтвердив законність дій старшого прокурора групи прокурорів САП, який двічі закрив справу "Роттердам плюс" через відсутність у ній складу злочину.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура втретє закрила справу "Роттердам плюс", про це повідомило 9 квітня Національне антикорупційне бюро, яке розслідувало її більше ніж чотири роки.
В.о. глави Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Максим Грищук удруге скасував постанову прокурора Віталія Пономаренка про закриття справи "Роттердам плюс", заявили в НАБУ 16 квітня.