Вітренко порівняв корпоративну реформу "Нафтогазу" з маленькою дитиною
"Дійсно, цю реформу в "Нафтогазі" і в Україні ініціював я. Я не тільки стояв біля витоків, я її просував дуже сильно. Так, є академічна складова. Це [український експерт із корпоративного управління і приватизації] Андрій Бойцун, якого я залучив якраз для цієї реформи в "Нафтогазі". Потім ми залучили Європейський банк реконструкції і розвитку як партнера", – пояснив він.
Водночас Вітренко порівняв результати реформи з поведінкою дітей.
"Коли це твоя дитина, ти розумієш, що ти це робиш не тому, щоб твоя дитина до тебе добре ставилася або тебе любила, а тому, що ти віриш у те, що це добре для неї. Те саме і тут. Я починав реформу корпоративного управління не для того, щоб хтось мене любив або любив цю реформу. Була дуже чітка проблема. Державні компанії використовували не в інтересах українського народу. А використовували в інтересах корумпованих політиків чи олігархів, які були у спайці з корумпованими політиками", – сказав Вітренко.
За словами голови "Нафтогазу", реформа корпоративного управління "зробила пару неправильних поворотів".
"У багатьох випадках є обґрунтовані закиди в тому, що ця реформа не забезпечує наявності дієвого механізму, який би змушував менеджмент ефективно працювати в інтересах суспільства. Ми бачимо ознаки неефективної роботи держкомпаній. Це очевидна проблема, яку потрібно вирішувати. А в окремих випадках ми бачимо, що й немає ізоляції від політичного втручання і навіть іноді корупції. Хоча є великий прогрес", – підкреслив Вітренко.
Контекст:
Кабінет Міністрів України оголосив про звільнення Андрія Коболєва з посади голови правління "Нафтогазу" 28 квітня. На його місце призначили Вітренка. Строк його повноважень – один рік.
Наступного дня, 29 квітня, речник Державного департаменту США Нед Прайс нагадав про необхідність прихильності до реформ і про повагу до корпоративного управління в енергетичному секторі України.
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль говорив, що Вітренка призначили відповідно до вимог українського законодавства.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час візиту в Київ 6 травня порушував питання зміни керівництва "Нафтогазу" на зустрічі зі спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим, а також під час спілкування з представниками громадянського суспільства, бізнесу та антикорупційних органів. "Держсекретар не приховував шоку від руйнування корпоративного управління в "Нафтогазі", – говорила виконавча директорка Центру протидії корупції Дар'я Каленюк.
Юридично звільнити Коболєва безпосередньо Кабмін не міг. Тому розпустив наглядову раду "Нафтогазу". Кабмін своїм розпорядженням від 28 квітня достроково припинив повноваження незалежних членів наглядової ради НАК Бруно Лескуа, Людо Ван дер Гейдена, Клер Споттісвуд і представників держави в наглядовій раді – Наталії Бойко, Юлії Ковалів і Роберта Бенша. Згідно з рішенням Кабміну, із 30 квітня їх поновили на посадах, але не більше, ніж на шість місяців.
Європейський союз, Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Всесвітній банк і Міжнародна фінансова корпорація (IFC) заявили про занепокоєння припиненням повноважень наглядової ради НАК "Нафтогаз України" з метою звільнення Коболєва. "Ми закликаємо керівництво України забезпечити, щоб критично важливі управлінські рішення на державних підприємствах ухвалювалися в повній відповідності до основних засад визнаних стандартів корпоративного управління", – ідеться в заяві.
Уряд повідомив, що за результатами засідання загальних зборів акціонерів "Нафтогазу" роботу наглядової ради і правління у 2020 році визнано незадовільною. У Кабміні зазначили, що чистий консолідований збиток групи компаній 2020 року становив 19 млрд грн, водночас у затвердженому урядом фінплані прогнозували отримання 11,5 млрд грн прибутку.
У "Нафтогазі України" назвали рішення Кабміну "юридичною маніпуляцією" і поверненням до ручного управління держкомпаніями.
Члени наглядової ради НАК "Нафтогаз України" подали заяви про дострокове припинення своїх повноважень. Вони висловили незгоду з оцінкою Кабміном роботи групи у 2020 році і відмовилися від пропозиції уряду попрацювати до обрання нового складу, оскільки призначення Вітренка створило конфлікт інтересів.