Замана: Думаєте, українські військові у Криму з радістю побігли складати присягу РФ? Але що їм залишалося робити, якщо офіційний Київ їх покинув?
Українська влада звинувачує військових, які залишилися в Криму після анексії, у зраді, а сама палець об палець не вдарила, щоб захистити у 2014 році півострів, заявив "ГОРДОН" колишній начальник Генштабу й екс-командувач ЗСУ генерал-полковник Володимир Замана.
Під час анексії Криму у 2014 році майже чотири тисячі українських військових, що дислокувалися на півострові, залишилися вірними присязі. Про жоден "тотальний саботаж" ЗСУ, як стверджувало керівництво України, мови не було, заявив в інтерв'ю "ГОРДОН" начальник Генштабу і командувач Збройних сил України у 2012–2014 роках генерал-полковник Володимир Замана.
"З Криму на материкову Україну повернулося приблизно чотири тисячі бійців Збройних сил із 12 тисяч. Тобто в Криму не було жодного "тотального саботажу", як стверджує влада. Військові чекали сигналу з Києва: що робити, куди нам їхати із сім'ями? А сигналу не було. Жодного", – заявив Замана.
Він уточнив, що в лютому–березні 2014 року кілька разів відвідував Крим і особисто доповідав на той момент виконувачу обов'язків президента України Олександру Турчинову про ситуацію на півострові.
"Приблизно 60% військових у Криму були вихідцями з півострова, у них там батьки, діти, дружини жили, квартири і будинки там були. 6–7 березня 2014 року ми безпосередньо говорили Турчинову і соратникам: невизначеність, відсутність чіткого плану, небажання віддати виразний наказ із Києва приведуть до того, що люди в Криму самі вирішать свою долю", – розповів Замана.
Генерал-полковник переконаний, що відсутність виразного наказу з Києва в той момент відіграла вирішальну роль у настроях українських військових на півострові.
"Думаєте, українські військові у Криму з радістю побігли складати присягу РФ? Так, були зрадники, але більшості це рішення давалося в муках. Вони чудово розуміли: склавши присягу РФ, не стануть повноцінними військовими в очах росіян, завжди будуть зрадниками, їх будуть принижувати, підколювати, переводити в Сибір. Але що їм залишалося робити, якщо офіційний Київ їх покинув? Не вони зрадили, їх зрадили. Влада зрадила Крим і намагається в цьому звинуватити військових, хоча сама палець об палець не вдарила, щоб захистити півострів", – підсумував Замана.
"Усі огульні звинувачення Турчинова, "мокрі штани"... Зустрінуся з ним, поговорю по-чоловічому". Повна версія інтерв'ю з Володимиром Заманою
У січні 2017 року секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов заявляв, що 99% співробітників СБУ і МВС, які працювали в Криму, зрадили присягу.
У листопаді того самого року Міністерство оборони України повідомило, що після анексії на материкову частину країни з Криму переїхала приблизно третина українських військовослужбовців. За даними СБУ, 217 із 1619 співробітників відомства виїхали з анексованого півострова.
Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.
У день четвертої річниці анексії Криму – 18 березня 2018 року – Росія має намір провести на захопленому півострові президентські вибори. 1 березня 2018 року Верховна Рада України закликала міжнародну спільноту не визнавати майбутніх російських виборів у Криму.
4 березня заступник прокурора Криму Олександр Удовиченко заявив, що громадянам України, які будуть брати участь в організації виборів президента РФ у Криму, загрожує кримінальна відповідальність за статтею "державна зрада" Кримінального кодексу України.
16 березня 2018 року Рада Безпеки ООН провела засідання щодо ситуації в Криму напередодні виборів президента РФ. Проведення слухань ініціювала делегація України, її підтримали нинішні члени Радбезу, зокрема Швеція, Великобританія, Польща, Нідерланди та США. Українська сторона наполягла на нелегітимності виборів президента Росії в Криму.