Зеленський поговорив із Байденом. Обговорили підтримку України та санкції проти Росії

"У межах постійного діалогу провів чергову розмову з президентом США. На порядку денному були питання безпеки, фінансової підтримки України та продовження санкційної політики щодо РФ", – написав Зеленський у Twitter.

Інших подробиць він не повідомив.

За даними CNN, дзвінок тривав приблизно 30 хвилин.

За інформацією Білого дому, Байден розповів Зеленському про дії США, їхніх союзників і партнерів, а також приватного бізнесу "для збільшення витрат Росії за її агресію в Україні". Зокрема, він згадав про рішення компаній Visa та Mastercard зупинити роботу в Росії.

"Президент Байден зазначив, що його адміністрація збільшує допомогу у сфері безпеки, а також гуманітарну та економічну допомогу Україні і тісно співпрацює з Конгресом для отримання додаткового фінансування", – ідеться в повідомленні.

Крім того, президент США висловив стурбованість нещодавнім нападом Росії на Запорізьку АЕС та "високо оцінив майстерність і хоробрість українських операторів, які підтримували реактори у безпечному стані".

CNN нагадав, що від початку вторгнення РФ Зеленський та Байден розмовляли щонайменше п'ять разів.

За даними телеканала, 5 березня президент України також провів Zoom-конференцію з американськими сенаторами та закликав їх надати допомогу в питанні встановлення безпольотної зони над Україною. Крім того, він попросив сенаторів сприяти введенню суворіших санкцій щодо Росії (зокрема у сфері енергетики) та надання додаткової військової допомоги.

"Він подякував США за підтримку, яку вони надають, але його загальне посилання полягало в тому, що його країні потрібна додаткова допомога, оскільки вона чинить опір вторгненню Росії", – сказало джерело каналу.

Контекст:

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація і денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. За даними української сторони, РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган".

Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Але 4 березня поліція повідомила, що лише у Харківській області від початку російського вторгнення загинуло 188 людей, 122 з них – цивільні. Відомо, що серед загиблих в Україні – 28 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України Володимир Зеленський востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.

Втрати російських окупаційних військ убитими, пораненими та полоненими перевищили 10 тис. осіб, повідомив міністр оборони України Олексій Резніков. Росія офіційно визнала загибель 498 російських військовослужбовців, ще 1597, за даними міністерства оборони РФ станом на 2 березня, дістали поранення.

Президент України повідомив, що окупанти з першої години вторгнення б'ють по цивільній інфраструктурі. За словами президента, дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду.

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, вимагаючи "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну.

Після масованих авіаобстрілів російськими військовослужбовцями українських міст Україна закликала західних союзників закрити небо над країною. 4 березня відбулася позачергова зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО, у ній узяв участь глава МЗС України Дмитро Кулеба, він закликав Північноатлантичний альянс "діяти зараз". "Не дайте Путіну перетворити Україну на Сирію", – звернувся він до членів НАТО.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг після зустрічі сказав, що НАТО не погодиться на створення безпольотної зони над Україною. "Єдиний спосіб забезпечити безпольотну зону – скерувати винищувачі НАТО в повітряний простір України та забезпечувати безпольотну зону, збиваючи російські літаки. Це може спричинити повномасштабну війну в Європі, в яку буде залучено ще більше країн, і це призведе до ще більших страждань", – сказав Столтенберг. Схожу заяву зробив і  держсекретар США Ентоні Блінкен. 

Зеленський розкритикував рішення Альянсу і назвав саміт "слабким" та " розгубленим". "Знаючи, що нові удари та жертви неминучі, НАТО свідомо вирішив не закривати небо над Україною!" – обурився Зеленський.