ЗМІ повідомили про "певний тиск" України на ЄС для повернення біженців. В уряді заявили, що дискусії тривають
Влада України продовжує дискусії з європейськими партнерами щодо майбутнього українських біженців, які виїхали за кордон через російську повномасштабну агресію. Про це 25 січня у Брюсселі повідомила журналістам віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, її цитує "Радіо Свобода".
24 січня Politico з посиланням на європейських дипломатів повідомило, що Україна веде переговори з ЄС щодо встановлення нових міграційних правил, щоб сприяти поверненню більшої кількості українських біженців 2025 року для підтримки економіки країни.
За даними видання, хоча Київ не надсилав офіційного запиту у Брюссель щодо сприяння поверненню біженців, дипломати ЄС заявили, що українська сторона чинила "певний тиск" щодо посилення майбутніх правил для повернення людей. Один із дипломатів зазначив, що це поки не конкретне прохання уряду України, а радше спроба дослідити ситуацію.
"Звичайно, тривають дискусії. Дуже добре, що вони тривають з Україною про те, як у майбутньому розглядати питання українців, як обговорювати питання повернення українців, – прокоментувала Стефанішина. – Це дуже складне питання до обговорення. І тут не можна обійтися закликами. Однозначно не є прямою позицією України те, що українці мають повертатися назад і тому має скорочуватися якась їм допомога – абсолютно ні. Це дискусія, яка триває".
За її словами, принципова позиція України полягає в тому, що українці в ЄС "повинні мати право на тимчасовий захист".
"Тобто сама можливість мати тимчасовий захист має залишатися в будь-яких умовах і у 2025 році, і після нього. Навіть у разі припинення воєнних дій така можливість має залишатися. Інше питання – це фінансові виплати, оскільки йдеться про достатньо тривалий час. На жаль, війна продовжується. Вона триває майже два роки, і, відповідно, це такий певний рубіж для держав. Тому ми маємо визначатися стосовно фінансових, соціальних гарантій, які мають громадяни в кожній країні", – наголосила Стефанішина.
Але, як зазначила віцепрем'єрка, це "абсолютно не радикальна комунікація, не негативна".
"Цей діалог триває, і так було і з початку війни", – резюмувала Стефанішина.
Контекст:
За даними Агентства ООН у справах біженців станом на 31 грудня 2023 року, у світі зареєстровано 6,357 млн біженців з України, із них 5,9 млн – у Європі.
Радник глави Офісу президента України Сергій Лещенко в інтерв'ю, опублікованому 20 січня, заявив, що західні країни мають припинити платити допомогу українським біженцям, щоб вони поверталися додому. "Їхні гроші зникають з економіки. І ситуація стає дедалі складнішою", – зазначив він. Після хвилі критики Лещенко заявив у Telegram 23 січня, що його слова "висмикнуті з контексту", і поскаржився на "черговий спалах ненависті", зокрема з боку окремих опозиційних політиків.
ЗМІ проінформували наприкінці листопада 2023 року, що з початку повномасштабної війни з України до країн Європи виїхало 650 тис. чоловіків призовного віку. Водночас не повідомляли, скільки серед них батьків трьох і більше дітей або осіб, які мають інвалідність І–ІІ груп, чи інші законні підстави для виїзду в умовах воєнного стану. Також невідомо, яку частку із цієї кількості становлять чоловіки призовного віку, які виїжджали з окупованих територій через країну-агресора Росію.
19 грудня президент України Володимир Зеленський розповів, що військові хочуть додатково мобілізувати до пів мільйона осіб, що "буде коштувати Україні додатково 500 млрд грн". За місяць Зеленський сказав, що поки не бачить потреби мобілізувати пів мільйона людей.
21 грудня міністр оборони України Рустем Умєров в опублікованому напередодні інтерв'ю Welt і Bild висловив думку, що громадян України призовного віку від 25 до 60 років у Німеччині й інших країнах треба попросити з'явитися у призовні пункти ЗСУ.