"Звірили годинники з НАТО". В Офісі президента України розповіли, про що просили Альянс напередодні перемовин із РФ

Українська сторона обговорила із союзниками і керівництвом Альянсу підготовку до майбутнього саміту НАТО у Мадриді, зазначили в ОПУ
Фото: depositphotos.com
На закритому засіданні комісії Україна – НАТО українська сторона "озброїла" країн – членів Північноатлантичного союзу аргументами перед перемовинами Альянсу з РФ. Про це 10 січня повідомив у Facebook заступник глави Офісу президента України (ОПУ) Ігор Жовква.

Засідання комісії Україна – НАТО відбулося в понеділок у Брюсселі. Українську делегацію очолювала віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

"Звірили годинники з державами – членами НАТО та озброїли їх аргументами напередодні запланованого діалогу з Росією. Наші аргументи були почуті та взяті в роботу, – написав Жовква. – Висловили свою позицію всі 30 союзників, і в кожному виступі звучала підтримка суверенітету та територіальної цілісності України, а також висока оцінка того, що Україна залишається стриманою під час напруженої ситуації на її кордонах і не піддається на різного роду провокації".

За словами Жовкви, українська сторона також обговорила із союзниками та керівництвом Альянсу підготовку до майбутнього саміту НАТО у Мадриді.

"Відзначив важливість того, щоб Україна не лише мала б бути запрошена на саміт як країна-партнер, а й були б ухвалені чіткі рішення щодо її подальшого руху до членства в НАТО, бажано з конкретними часовими орієнтирами. Над цим і будемо працювати, починаючи від сьогодні, з усіма столицями держав – членів НАТО та зі штаб-квартирою у Брюсселі", – написав заступник глави ОПУ.

Жовква наголосив, що під час більшості виступів на засіданні комісії йшлося про те, що "майбутнє України в НАТО – це справа виключно 30 членів НАТО та України як країни-аспіранта, і нікого більше”.

"І це вселяє обережний оптимізм на успішний результат Мадрида та щодо подальшого руху до НАТО", – резюмував заступник глави ОПУ.

Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг говорив 10 січня перед початком засідання комісії НАТО – Україна, що Альянс допомагає Києву рухатися до членства в організації через проведення реформ, досягнення стандартів НАТО.

"Ми чітко заявили, що ми ніколи не підемо на компроміс щодо права будь-якої держави в Європі обирати свій шлях, зокрема того, частиною яких механізмів безпеки вона хоче бути", – наголосив Столтенберг.

Стефанішина наголосила, що будь-які перемовини щодо безпеки в Європі мають починатися з виведення російських військ з України.

Вона також висловила сподівання, що Альянс продемонструє єдність у виробленні ефективної протидії військовим і гібридним загрозам на саміті НАТО у Мадриді.

"Ми розраховуємо, що фундаментальні принципи Альянсу, такі як політика відкритих дверей, не можуть бути переглянуті", – сказала Стефанішина.

Заступник глави МЗС Росії Сергій Рябков заявив 10 січня за підсумками перемовин зі США щодо безпеки, що Росія прагне отримати "залізобетонні" гарантії, що Україна ніколи не стане членом НАТО, оскільки це, на переконання Кремля, становитиме серйозну загрозу для нацбезпеки РФ, пише РБК.

Він додав, що в Москві хотіли б, щоб на саміті в Мадриді НАТО юридично закріпив формулу "Україна і Грузія ніколи не стануть членами Північноатлантичного альянсу".

Саміт НАТО у столиці Іспанії відбудеться 2930 червня 2022 року.

Контекст:

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України до НАТО.

10 грудня на тлі нарощування Росією чисельності військ біля кордону з Україною та на окупованих територіях міністерство закордонних справ РФ опублікувало заяву, в якій Росія вимагала від Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО.

Столтенберг відхилив цю вимогу. "Відносини НАТО з Україною вирішуватимуть 30 союзників по НАТО та Україна – і ніхто інший", – наголосив він.

17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

У Держдепартаменті США повідомили, що у січні проведуть перемовини з Москвою щодо цих вимог: 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами і РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія і НАТО планують провести зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.