Академік Лібанова: Щоб ми могли чинити спротив, ми маємо стати багатою країною. Тому, думаю, гроші нам дадуть
Українська економіка після закінчення розв'язаної Росією війни змушена буде трансформуватися. Про це в інтерв'ю російському журналісту Євгенові Кисельову та українському аналітику-міжнароднику Олександрові Демченку для YouTube-каналу засновника видання "ГОРДОН" Дмитра Гордона заявила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи НАН України Елла Лібанова.
"Мені здається, що [Харків, Дніпро, Миколаїв, наприклад] технічними, промисловими центрами залишаться. Питання в тому, що промисловість буде іншою. Я, наприклад, не уявляю собі відновлення в повному обсязі "Азовсталі" [у Маріуполі Донецької області]. У Європі таких гігантів немає. Вони є в Америці. Але там масштаби інші. Але це теж треба мати на увазі. У нас інший підхід має бути до всього", – переконана експертка.
Вона зізналася, що дуже сподівається, що в Україні потужно розвиватиметься медицина й релаксація.
"Я мрію, що Буча [Київської області] стане величезним медичним хабом. І якщо ось перед війною, перед COVID-19 до нас приїжджали переважно по стоматологічні послуги, гінекологічні [косметичну хірургію]. Навколо цього починає розвиватися все. І, мені здається, це було б чудово для України", – вважає Лібанова.
З інших галузей економіки, за її прогнозом, спочатку в повоєнній Україні кілька років домінуватиме будівництво.
"А далі починаються питання. Ну, зрозуміло, АПК буде. Не займатися в Україні АПК – це однаково, що в арабських країнах не займатися нафтою", – зазначила експертка, скептично відреагувавши водночас на припущення, що Україна може стати країною, яка експортує газ.
Лібанова також наголосила, що бути сировинним придатком Україні невигідно.
"Річ у тім, що якщо ми, як і раніше, продаватимемо сировину – це одне, а якщо ми почнемо продавати не сировину – це вже буде зовсім інше. І, чесно кажучи, з огляду те, як почали в нас розвивати військову промисловість, думаю, що в цьому плані в нас величезне майбутнє", – вважає вона.
На її думку, є сенс перемістити промисловість, особливо оборонну, із Харкова.
Лібанова погодилася з тим, що зараз Україна існує в "моделі виживання" і ситуація може ще погіршитися, доки триває війна. Але в тому, що в Україну прийдуть інвестиції і гроші на відновлення будуть, вона не сумнівається.
"Я не знаю, це будуть російські [конфісковані або репараційні] гроші або якісь інші, але гроші будуть. Не тому, що нас шкода, чи з гуманітарних міркувань, чи з почуття провини. Просто тому, що бідна Україна – завжди ласий шматочок для агресивного сусіда. Щоб ми могли чинити спротив, ми маємо стати багатою країною. Досить багатою, щоб випускати озброєння самим і купувати його за кордоном. Інакше нічого не буде. Тож гроші нам дадуть. Тут я не дуже непокоюся. Думаю, дадуть під жорстким контролем", – резюмувала експертка.
Контекст:
Виконавча рада МВФ затвердила нову програму фінансування України на $15,6 млрд 31 березня 2023 року. Вона є частиною великого пакету підтримки України міжнародними партнерами загальною вартістю $115 млрд. Перший транш за цією програмою ($2,7 млрд) МВФ переказав Україні 3 квітня.
Чотирирічна програма охоплює два етапи. Перший, розрахований на 2023–2024 роки, спрямований на виконання бюджетних показників і посилення мобілізації доходів. Для цього буде потрібна підтримка валютних резервів та сприяння довгостроковій фінансовій стійкості. Також влада України зобов'язується продовжувати реформи й боротьбу з корупцією. Другий етап буде спрямований на закріплення макроекономічної стабільності, підтримку повоєнної реконструкції та прискорення вступу України в Європейський союз.
Лідери ЄС 1 лютого досягли домовленості щодо виділення макрофінансової допомоги Україні в розмірі €50 млрд. Програма розрахована на чотири роки.
У висновку саміту йдеться про те, що Україна зможе отримувати кошти за умови дотримання низки передумов: продовження демократичних механізмів, включно з багатопартійною парламентською системою і верховенством права, гарантування поваги до прав людини, зокрема меншин.
Також у висновках зазначено, що лідери ЄС щороку будуть проводити дебати за програмою, а за два роки вони можуть запропонувати Єврокомісії перегляд усієї багаторічної фінансової рамки.
6 лютого Єврорада і Європарламент погодили попередні умови надання Україні €50 млрд.
27 лютого передання Україні €50 млрд фіндопомоги протягом чотирьох років схвалив Європарламент, 28 лютого – остаточно затвердила Рада ЄС.
У межах Ukraine Facility протягом 2024–2027 років Україна отримає приблизно €39 млрд прямого бюджетного фінансування, з яких понад €5 млрд – гранти, підкреслив пресцентр Мінфіну України.