Дубляж фільмів та іспит для чиновників. В Україні набули чинності чергові норми мовного закону

Ідеться про норми, що стосуються сфери культури і розваг, туристичної сфери, книговидання та роботи книгарень, кіновиробництва, демонстрації фільмів у кінотеатрах і на телебаченні.

"Попри численні атаки на мовний закон, а їх за ці два роки було вже близько 20, він підтвердив свою ефективність, консолідуючу роль і підтримку з боку переважної більшості суспільства", – зауважив Кремінь.

Як уточнюють на сайті Кабміну, із 16 липня в Україні вводять обов'язковий іспит на рівень володіння державною мовою для майбутніх держслужбовців і претендентів на набуття українського громадянства.

Крім цього, усі концерти, шоу-програми, культурно-мистецькі, розважальні заходи мають проводити державною мовою. Винятки передбачено для пісень і фонограм, а також випадків, коли використання недержавної мови вимагає творчий задум організатора. Супровід усіх концертів, шоу та розважальних заходів має відбуватися виключно українською мовою. Виступи тих, хто не володіє українською мовою, потрібно супроводжувати синхронним або послідовним перекладом.

Державною мовою також мають виготовляти оголошення, афіші, постери, вхідні квитки, буклети та інші матеріали про культурні й видовищні заходи, зокрема аудіовізуальну інформацію в музеях, галереях і на виставках. Іншомовні вистави в державних і комунальних театрах потрібно супроводжувати перекладом державною мовою за допомогою субтитрів, звукового перекладу або іншим способом.

Також із 16 липня всі фільми, створені іноземною мовою, потрібно демонструвати державною мовою, а українські видавці мусять видавати державною мовою не менше ніж 50% назв книжкових видань. У магазинах частка українськомовних книжок має становити не менше ніж 50%.

Контекст:

У липні 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Відповідно до закону, українська мова є обов'язковою для використання в органах державної влади й місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів.

Частина положень закону набули чинності 2020-го і 2021 року. Із січня 2021 року всі постачальники послуг, незалежно від форми власності, мають обслуговувати споживачів українською мовою, на прохання клієнта може бути використано іншу мову, прийнятну для обох сторін. За перші два місяці дії норми мовний омбудсмен отримав майже 1 тис. повідомлень і скарг на її недотримання.

Окремі норми, зокрема стаття про штрафи, будуть чинні тільки з 2022 року.

Статтю 23 закону про дубляж фільмів українською, яка набуває чинності від сьогодні, хотіли відтермінувати – нардепи від "Слуги народу" Євгенія Кравчук і Микита Потураєв зареєстрували в парламенті 24 травня проєкт закону №5554, який передбачав, що стаття буде насправді не із 16 липня 2021 року, а за два місяці після зняття карантину.

Як пояснював Потураєв, через карантин "немає достатньої кількості годин розважального контенту українською мовою, щоб із 16 липня виконувати цю норму".

Однак Рада не змогла навіть включити до порядку денного цей законопроєкт.

Пізніше вивести створення й показ фільмів і телепрограм з-під дії мовного законодавства спробували за допомогою правок до законопроєкту про кошти на реставрацію та ремонт пам'яток культурної спадщини. Після того як про них стало відомо, частину правок відкликали автори, одну відхилив профільний комітет.