Політика

"Що за хайп? Що за цирк із кіньми?" Потураєв пояснив, чому хоче відтермінувати норму про українське дублювання фільмів

1 червня 2021, 19.04 Этот материал также можно прочитать на русском

Потураєв: Глядачі підуть в інтернет і будуть сидіти там, де російське лайно тоннами лежить Фото: American Chamber of Commerce in Ukraine / Facebook

Народний депутат від "Слуги народу" Микита Потураєв вважає, що влітку, коли набуде чинності норма закону про обов'язковий показ фільмів українською мовою, її не зможуть виконати, тому що такого контенту зараз мало в Україні. Про це він сказав журналістам, пише НВ.

Верховна Рада сьогодні не змогла внести до порядку денного законопроєкт №5554 – він відкладає дію норми, у якій зазначено, що фільми, які показують в Україні, має бути озвучено або дубльовано державною мовою.

Нардеп підкреслив, що немає "достатньої кількості годин розважального контенту на українській мові, щоб із 16 липня виконувати цю норму".

"Як медійник я прогнозую, що ця норма не буде виконуватися певний термін. Це шоу [критика опозиційними фракціями відтермінування норми] триватиме за рахунок знущання над українськими виробниками", – заявив Потураєв.

Він підкреслив, що українськомовної кінопродукції мало не тому, що виробники відмовилися її знімати, а тому, що держава заборонила їхню діяльність через карантинні обмеження.

"Це не жарти, а знущання над тисячами людей, які в цій індустрії працюють, знущання над глядачами й абсолютно безвідповідальна поведінка. Люди не винні в тому, що вони не могли працювати. І вони казали: "Дайте нам певний термін, щоб ми виробили те, що запланували виробити, щоб гроші накопичили". Що за хайп? Що за цирк із кіньми?" – обурився він.

Потураєв пояснив, що під час карантину не виробляли відеопродукту ні в Україні, ні в інших країнах світу. Тому, за його словами, можливості купити якісні фільми для перекладу українською теж немає.

На запитання про те, що заважає перекласти українською мовою вже наявний відеопродукт, Потураєв сказав: "Воно старе. Телебачення існує за рахунок того, що показує нове – виробляє або купує... Вони зараз перекладатимуть старі бібліотеки і втрачатимуть глядача. А частина глядача куди піде? В інтернет. І де вона там сидітиме? На IVI і на Megogo, де російське лайно тоннами лежить".

Контекст

Проєкт закону №5554 зареєстрували в парламенті 24 травня. Його автори – нардепи від "Слуги народу" Євгенія Кравчук і Микита Потураєв. Законопроєкт пропонував внести зміни до ч. 6 ст. 23 закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", щоб його норми набували чинності не із 16 липня, а за два місяці після зняття карантину.
Ця стаття передбачає, що мова поширення і показу фільмів в Україні – українська, тобто їх має бути озвучено або дубльовано державною мовою. Це правило поширюється на фільми, зняті в Україні та за кордоном, виняток – національна кінопродукція кримськотатарською мовою та іншими мовами корінних народів.
Потураєв стверджував, що йдеться не про фундаментальні зміни.
"Законопроєкт відкладає до наступного року норму про обов'язкову демонстрацію візуальної продукції українською мовою. Річ у тому, що через епідемію коронавірусу були заборонені зйомки, і наші продакшн-компанії і телеканали не могли знімати. На сьогодні у них старі бібліотеки, у яких немає достатньої кількості продукції українською мовою. Вони знали про цю норму, готувалися до її імплементації, але ніхто не готувався до COVID-19, тому плани зняти достатню кількість годин відеопродукції – телефільмів, серіалів українською мовою – порушено. Вони не встигали, звернулися з проханням про відтермінування", – розповідав він у коментарі "ГОРДОН".
У липні 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Відповідно до закону, українська мова є обов'язковою для використання в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійних обрядів.
Із січня 2021 року всі постачальники послуг, незалежно від форми власності, мають обслуговувати споживачів українською мовою, на прохання клієнта можна використовувати іншу мову, прийнятну для обох сторін. Упродовж перших двох місяців дії норми мовному омбудсмену надійшло майже 1 тис. повідомлень і скарг на її недотримання.
Згідно з результатами опитування, проведеного 16–27 лютого Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно із Центром політичної соціології, 54% українців підтримують введення обов'язкового використання державної української мови у сфері обслуговування.