Рада провалила занесення до порядку денного законопроєкту про відтермінування українського дубляжу

Політика

Верховна Рада на засіданні 1 червня не підтримала занесення до порядку денного проєкту закону № 5554 "Про внесення змін до деяких законів щодо підтримки вітчизняних виробників теле- та кінопродукції в період встановлення карантину у зв'язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

За проголосувало 204 депутати, тоді як для ухвалення рішення необхідно 226 голосів, повідомляє кореспондент видання "ГОРДОН".

Голосування проводили під крики "Ганьба".

Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков після того, як на табло з'явилися результати, звернувся до парламентаріїв: "Зауважте, я не ставлю на повторне [голосування], ніякого другого, третього, 15-го, 23-го".

Він не уточнив, до кого звертається, але голосування за цей проєкт сталося після того, як нардепи занесли до порядку денного проєкт закону №5589 про внесення змін до держбюджету на 2021 рік. Представники опозиції кричали із залу про порушення регламенту, до трибуни, зокрема, підійшли нардепи від "Європейської солідарності" Андрій Парубій, Микола Княжицький та Володимир В'ятрович.

Разумков їм у той момент відповів: "Шановні колеги, коли ви 17-й раз ставите на голосування, не вам мені розповідати про регламент". Спікер водночас перейшов на крик.

Контекст

Проєкт закону №5554 зареєстрували в парламенті 24 травня. Його автори – нардепи від "Слуги народу" Євгенія Кравчук і Микита Потураєв. Законопроєкт пропонував внести зміни до ч. 6 ст. 23 закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", щоб його норми набули чинності не із 16 липня, а за два місяці після зняття карантину.
Ця стаття передбачає, що мова поширення й показу фільмів в Україні – українська, тобто їх потрібно озвучити або дубльовані державною мовою. Це правило поширюється на фільми, зняті в Україні та за кордоном, виняток – національна кінопродукція кримськотатарською мовою та іншими мовами корінних народів.
Потураєв стверджував, що йдеться не про фундаментальні зміни.
"Законопроєкт відкладає до наступного року норму про обов'язкову демонстрацію візуальної продукції українською мовою. Річ у тому, що через епідемію коронавірусу були заборонені зйомки, і наші продакшн-компанії і телеканали не могли знімати. На сьогодні у них старі бібліотеки, у яких немає достатньої кількості продукції українською мовою. Вони знали про цю норму, готувалися до її імплементації, але ніхто не готувався до COVID-19, тому плани зняти достатню кількість годин відеопродукції – телефільмів, серіалів українською мовою – порушено. Вони не встигали, звернулися з проханням про відтермінування, тому ухвалено рішення трохи відкласти виконання вимог закону", – розповідав він у коментарі "ГОРДОН".
У липні 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Відповідно до закону, українська мова є обов'язковою для використання в органах державної влади і місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів.
З січня 2021 року всі постачальники послуг, незалежно від форми власності, мають обслуговувати споживачів українською мовою, на прохання клієнта можна використовувати іншу мову, прийнятну для обох сторін. За перші два місяці дії норми мовної омбудсмену надійшло майже 1 тис. повідомлень і скарг на її недотримання.
Згідно з результатами опитування, проведеного 16–27 лютого Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології, 54% українців підтримують введення обов'язкового використання державної української мови у сфері обслуговування.