Кількість фемінітивів в українському юридичному документообігу зростає – Opendatabot

Деякі фемінітиви почали траплятися в судовому реєстрі тільки з 2019 року
Фото: depositphotos.com
Кількість фемінітивів у документах судового реєстру поступово збільшується, хоча "чоловічі" варіанти жіночих професій і юридичних статусів досі використовують частіше. Про це 30 липня повідомив сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній і судового реєстру Opendatabot у Telegram.

Сервіс перевірив за допомогою розробленого ним пошуковика "Бабуся", наскільки глибоко за останні роки проникли фемінітиви "в найбільш консервативну частину мови – документообіг". У пошук за судовим реєстром було задано два десятки слів як із юридичної сфери ("прокурорка"), так і загальновживані ("директорка").

Найпопулярнішими 2020 року виявилися слова "позивачка" – воно трапляється 171 124 рази, і "відповідачка" – 84 712 згадок.

За ними йдуть "секретарка" (4019), "працівниця" (716), "прокурорка" (661) і "адвокатка" (659).

Деякі з цих слів – "секретарка", "прокурорка" й "адвокатка" – почали траплятися в судовому реєстрі тільки з 2019-го, коли ввели нові правила українського правопису.

Автори дослідження зауважують, що, хоча фемінітивам в українській мові не обов'язково закінчуватися на "ка", саме це закінчення виявилося найзатребуванішим. Інші варіанти приживаються набагато гірше: наприклад, "адвокатеса" трапляється вчетверо рідше за "адвокатку", а "адвокатині" зовсім немає.

"Аналіз реєстру за останні п'ять років показує, що кількість фемінітивів у документах упевнено зростає. Разом із тим "чоловічі" варіанти фемінітивів, як і раніше, поза конкуренцією", – зазначає сервіс.

"Позивач" торік фігурував у документах у 18 разів частіше, ніж "позивачка", а "відповідач" – у 34 рази частіше за "відповідачку". На 383 000 "підприємців" було лише 54 "підприємниці" та 41 "підприємиця".

Контекст:

22 травня 2019 року Кабмін України затвердив постанову про ухвалення нової редакції українського правопису. Нову редакцію почали застосовувати з 3 червня. 4 червня Міносвіти опублікувало остаточну нову редакцію правопису. 15 серпня в Міносвіти повідомили, що в найближчі п'ять років не перевірятимуть знання нового українського правопису під час зовнішнього незалежного тестування.

Рішення Кабміну намагалися оскаржити в суді. 28 січня 2021 року ОАСК скасував постанову Кабміну, якою затверджено нову редакцію українського правопису. Однак у травні 2021 року апеляційний суд повернув новий український правопис.

Серед іншого в новому правописі закріпили тенденцію до утворення фемінітивів. У такий спосіб у мову було введено слова "майстриня", "філологиня" тощо.

"Якщо раніше не було потреби у фемінітивах, то зараз на них існує високий соціальний запит. Тож у правописі з'явився відповідний параграф. Можливо, він зараз не дуже чітко прописаний для того, щоб звичайний користувач міг усе утворювати без помилок, але такий параграф є, і в такий спосіб правопис відповідає на мовні запити суспільства", – вважає мовознавиця і перекладачка Аліна Акуленко.