Щоденник окупації херсонця Клочка: Біля Дніпровського райвиконкому – легковик із розстріляною сімейною парою. Поруч у багатоповерхівці на балконі розстріляли чоловіка, який вигукував прокльони окупант G

Клочко: Цей день став одним із найкривавіших в історії окупації Херсона
Фото: Каховка.ИНФО / Telegram
"ГОРДОН" продовжує серію публікацій зі щоденника Петра Клочка, жителя Херсона, який провів у російській окупації 260 днів. Записи охоплюють період із 24 лютого, коли розпочалося широкомасштабне вторгнення Росії в Україну, до 29 листопада 2022 року, коли місто звільнили Збройні сили України й почалося відновлення Херсона. Редакція публікуватиме щоденник у ті дні, коли його автор робив нотатки. Сьогодні ми презентуємо читачам запис від 1 березня 2022 року.

1 березня 2022 року, вівторок

На щастя, поки в місті є мобільний зв'язок та інтернет. Зрання в Telegram-каналах та інших мережах з'являються перші відео, як загарбники заходять у місто. Відео багато, з камер відеоспостереження магазинів, банків, приватних осель. Озброєні до зубів, на броні, блокують перехрестя, виставляють блокпости.

Новини від наших охоронців. Зранку втекли через паркан і подалися додому. Один мешкає в селищі Комишани, інший – на Малому Потьомкінському острові. На в'їзді в селище Комишани стоїть блокпост, танки, БТР, багато військових. Нікого в місто не пускають, завертають назад. Ретельно доглядають машини. Але наш хлопчик кмітливий, знає місцевість, тому без пригод дістався домівки.

Другий на шляху додому отримав пригоди. Спочатку побачив, як розгортається блокпост на майдані імені Цюрупи. Відлежався в канаві, потім проповз на паралельну вулицю і пішов. Але йшов недовго. Коло залізничного переїзду на вулиці Полтавській його зупинили озброєні люди. Але вони були вдягнені в цивільне, на всю групу із 20 чи 30 осіб не більше ніж п'ять автоматів, інші – з мисливськими рушницями, бейсбольними битами. Та ще пусті пляшки і пару каністр із паливом.

Наш хлопець розповів про ситуацію навколо вулиці Нафтовиків та про блокпост біля нашого підприємства. Тоді старший групи наказав рухатися в бік нафтозаводу, щоб запобігти просуванню рашистів зі сторони селища Геологів, що недалеко від Чорнобаївки. Згодом стало відомо, що це бійці тероборони Херсона, які мужньо прийняли бій у Бузковому сквері біля нафтозаводу, де більшість із них героїчно загинула.

Узагалі цей день став одним із найкривавіших в історії окупації. Коло Дніпровського райвиконкому стоїть легковик із розстріляною сімейною парою. Поруч у багатоповерховому будинку, на балконі, був розстріляний чоловік, який вигукував прокльони на адресу окупантів. Постраждало ще кілька квартир та людей.

Їдучи по вулиці Перекопській, мерзота розваги заради обстрілювала будинки й випадкових перехожих. Обстріляно будівлю СБУ. Обстріляно облпрокуратуру. Убиті люди на зупинці біля ТРЦ "Фабрика". ТРЦ обстріляли із танків, він горить. Машину МНС, яка намагалася загасити вогонь, обстріляли.

Перелік дуже великий, тому обмежуся прикладом, який показує обличчя "русского мира". У мене є кум, мій добрий товариш, мешкає в передмісті Херсона. У цей день його дружина-фармацевт їхала із сусідами на легковику до міста. На під'їзді до міста із проїжджаючого БТР відкрили вогонь. Водій отримав поранення обличчя, інші пасажири – легкі травми. За що?

Цей день провів удома, наказав співробітникам також поберегти життя та здоров'я.

Надвечір активність ворожої авіації. Летять прямо над будинками у сторону Миколаєва.

Попередній запис у щоденнику 28 лютого 2022 року.

Більше інформації про автора щоденника, його життя та професійну діяльність в інтерв'ю: Херсонець Клочко про життя в окупації: Передчуття, що росіяни покинуть місто і підуть, не було. Своїми каналами вони говорили, що боротимуться за кожен будинок