Щоденник окупації херсонця Клочка: Дива не сталося – "асвабадітєлі" увійшли в моє рідне місто G

28 лютого 2022 року, понеділок

Вибухи в районі мосту стали трохи рідші. Ранком зібралися із сусідами-чоловіками на нараду.

Трохи історії. Я живу в сталінському типу будинку. Його почали будувати полонені німці, а закінчували – беріївські зеки. Під будинком добре сплановане, але вкрай занедбане бомбосховище. Вирішили навести лад. Вивезти сміття, встелити піддони, створити запаси питної води.

Їду на роботу. По місту змін немає. Усе застигло в очікуванні чогось дуже поганого. Продовжили консервацію обладнання, попрацював із паперами. Провів інструктаж з охороною. На зміни залишилися надійні хлопці, які не злякалися і зберегли вірність нашій фірмі. Вечір пройшов як зазвичай. Переселив Аллу до ванної кімнату, вийшов непоганий бункер. Площа 8 м² дозволила навіть установити маленький телевізор із кухні.

Десь о 19.00 ми почули гуркіт важкої техніки та кулеметні черги. Із вікна побачив, що проспектом сунеться армада важкої бронетехніки, багато кулеметних черг, у тому числі трасуючими снарядами.

Дива не сталося – "асвабадітєлі" ввійшли в моє рідне місто.

О 20.00 – ще одна новина від охорони. Із пів години тому до воріт під’їхав БТР. Із нього вийшло декілька озброєних нелюдей. Охоронців поклали на землю, обшукали, роздягли. Потім старший розпитав, що за підприємство охороняєте, який профіль, чи є зброя. Стали облаштовувати блокпост за 50 м від наших воріт. Хлопців поки залишили у спокої. Я наказав уночі нікуди не ходити, дочекатися ранку, закрити прохідну і через паркан іти додому. Бути на зв’язку. Ніч пройшла неспокійно, автоматні й кулеметні черги.

Попередній запис у щоденнику – 27 лютого 2022 року.

Більше інформації про автора щоденника, його життя, сім'ю і професійну діяльність в інтерв'ю: Херсонець Клочко про життя в окупації: Передчуття, що росіяни покинуть місто і підуть, не було. Своїми каналами вони говорили, що боротимуться за кожен будинок