"Херсон був російськомовним. Люди були отруєні совком, і ці метастази нікуди не поділися. Але виявилося, що здебільшого містяни налаштовані проукраїнськи. Багато хто відразу ж, як почалася окупація, перейшли на українську мову принципово, на зло нашим "визволителям". Українська була для нас і як спосіб зрозуміти, хто свій, а хто – ні, і захисту – росіяни не розуміли, що ми говорили", – зазначив Клочко.
За його словами, українські лікарі говорили й писали винятково українською мовою і не контактували з медиками, які приїхали з Росії.
"Багато лікарів виїхали. Залишилося на всю обласну лікарню всього восьмеро анестезіологів із 40, з них четверо – інтерни. І всі лікарі між собою і з нами говорили лише українською, рецепти, виписки всі писали українською. Поранених було багато, а персоналу бракувало, привезли якихось лікарів із Пітера. Ці росіяни всі намагалися з нашими налагодити стосунки, але опинилися в повному вакуумі. Щойно вони заходили до кабінету, як наші лікарі замовкали чи продовжували вести між собою розмову українською. І як ті не намагалися потоваришувати, "влитися" в колектив, їм не вдалося", – наголосив Клочко.
Українська мова в окупованому Херсоні під час російської окупації звучала і на ринках, куди перемістилося соціальне життя, розповів співрозмовник.
"Ідеш ринком, а до тебе якась дівчина звертається українською, і ти з нею розмовляєш – і всі навколо говорять та усміхаються одне одному. І ще такий короткий момент. На ринку був хлопець один, грав на гітарі, доки його не скрутили. І ось він починає грати гімн України чи "Ой, у лузі червона калина", люди йшли й кидали йому гроші. Це позиція. Відразу було видно, хто за що виступає. А ще в нас є такий Григорій Янченко, у народі дядько Гриша – він відомий на всю Україну. Він колишній десантник, після Афганістану залишився без ніг і пальців рук. Він їздив на візку, одягнений у форму і берет, говорив винятково українською і з коробкою "Допомога на ЗСУ" збирав гроші. І люди йшли й кидали йому гроші. Уявляєте, ми в окупації, всюди росіяни з автоматами, але вони не наважилися його зачепити", – сказав Клочко.
Херсонець Клочко про життя в окупації: Передчуття, що росіяни покинуть місто і підуть, не було. Своїми каналами вони говорили, що боротимуться за кожен будинок. Повний текст інтерв'ю