82% українців не готові йти на жодні територіальні поступки, навіть якщо це дасть можливість швидше закінчити війну – опитування

Водночас 10% респондентів вважають, що для досягнення миру та збереження незалежності можна відмовитися від деяких територій.

8% опитаних вагалися з відповіддю.

Проти будь-яких територіальних поступок, навіть якщо це дасть можливість швидше закінчити війну, більшість населення в усіх регіонах України. Зокрема, на сході, де тривають інтенсивні бойові дії, проти "здання" територій 68% українців, на півдні – 83%.

"Серед респондентів, що проживають на окупованих територіях, 77% проти будь-яких територіальних поступок (готові на поступки – 18%)", – ідеться в повідомленні.

Опитування проводили 13–18 травня серед громадян віком від 18 років, що на той момент проживали на території, яку контролювала влада України до 24 лютого. Опитано 2000 респондентів за допомогою телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала б 2,4% для показників, наближених до 50%; 2,1% – для показників, наближених до 25%; 1,5% – для показників, наближених до 10%; 1,1% – для показників, наближених до 5%.

Як зазначають соціологи, в умовах війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення, але водночас в одержаних результатах залишається висока репрезентативність, вони дають змогу досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)

Американська газета The New York Times у редакційній статті "Війна в Україні ускладнюється, а Америка не готова", опублікованій 19 травня, висловила думку, що Україні для досягнення миру у війні з РФ доведеться "ухвалювати болючі територіальні рішення".

Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк розкритикував цей матеріал.

"Дуже круто, коли ти сидиш десь у теплому кабінеті, п'єш каву, такий надутий хлопчина чи дівчина, і розмірковуєш про глобальні світові проблеми. "Що там якась Україна? Нехай щось віддасть" і таке інше... А чи не хоче ця людина, яка каже: "Поступіться-но чимось", приїхати сюди і поговорити із сім'ями, у яких нахабно вбили чи зґвалтували їхніх рідних та близьких? Не хоче поговорити з ними? The New York Times, яка проблема? Тут кави поп'єш, посидиш у Бучі, посидиш із ними в їхніх будинках зруйнованих, поговориш їм: "Як це? Не хочете віддати? Вам яка різниця? Та віддайте їм Херсонську область. Вони ж такі прості ці хлопці, росіяни. Вони сьогодні у вас забрали частину Донецька та Луганська, Крим забрали", – сказав Подоляк.

За його словами, якщо Україна піде на поступки, Росія надалі захоче захопити ще більше українських територій.

Контекст:

Президент РФ Володимир Путін оголосив про повномасштабне вторгнення російських військ в Україну 24 лютого, того самого дня збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу.

Переговори про закінчення війни Україна та Росія ведуть на рівні делегацій. Відбулося чотири очні раунди (останній – 29 березня в Туреччині). Окрім того, делегації говорили у відеоформаті. Зараз, як зазначав Подоляк, переговорний процес припинено, бо з російської сторони немає конкретики, яку можна було б обговорювати.

В Офісі президента наголошували, що припинення вогню без відведення російських військ є неприпустимим, оскільки це призведе лише до того, що РФ і далі контролюватиме частину територій України.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба говорив, що не вірить у можливу домовленість із Росією про режим припинення вогню, оскільки РФ не прагне миру, а ймовірну паузу у воєнних діях використає для накопичення сил.

Подоляк повідомляв, що деякі політики з Європи пропонували Україні піти на поступки суверенітету, щоб "зберегти обличчя" Путіну. "Будь-яка поступка РФ буде означати "Мінськ-3", а отже, відкладену війну... Ми на це свідомо не підемо в будь-якому вигляді", – наголошував він.

Кулеба 19 травня заявив, що Росія обрала шлях війни, а не переговорів з Україною.