Арестович: Для мінімального успіху в Києві Росії потрібне не менше як 150-тисячне угруповання. Воювати меншою кількістю абсолютно нереально
Імовірність використання території Білорусі для обстрілів України і провокацій зберігається, але серйозної загрози повторного вторгнення з цього напрямку немає. Таку думку висловив радник офісу президента України Олексій Арестович в інтерв'ю головній редакторці видання "ГОРДОН" Олесі Бацман.
"Представники Пентагону виступили і сказали: "Ми не бачимо загрози з боку Білорусі". Її справді поки не видно, але є у них, скажімо, така... Вони мріють про це, вони б мріяли, але реально оцінюючи свої можливості й можливості білоруської армії, вони розуміють, що не вийде", – сказав Арестович.
Білорусь використовують росіяни наразі переважно як навчальний полігон, уточнив він.
"Там із радянських часів дуже хороша навчально-матеріальна база: полігони, казарми, навчальні центри. І вони катають своїх мобіків, які потім вирушають на Донбас. Бо у Росії не вистачає центрів підготовки для такої кількості людей. 90 тис. вміщують усі російські центри разово, а вони мають підготувати 150-200 [тис.], за планом – іще більше", – пояснив радник ОП.
Тому для підготовки російські окупанти використовують Білорусь, наголосив Арестович.
"Із 11 тис. російських військ, які там є, сім тис. – вони на ротаційній основі. Приїхали, навчилися – і їдуть", – додав він.
На переконання радника ОП, білоруська армія проти України не воюватиме.
"Вони дуже чітко дали зрозуміти, що "ми не воюємо", і своєму керівництву, і російському керівництву. Тому загроза в теорії там є. Зрозуміло, що й 11 тис. можуть спробувати зробити якусь провокацію тощо. Але серйозної загрози вторгнення, подібної до того, як було на початку війни, не простежується. Навіть якби вони прямо зараз почали", – вважає він.
За оцінкою Арестовича, у Білорусі не тільки немає ударного угруповання – там немає "навіть ознак створення угруповання".
"І якщо вони прямо зараз почнуть його створювати – ну, до кінця квітня десь будуть створювати ударне угруповання, не менше. Це дуже складна, нешвидка річ. Та й де їх взяти? Та й який успіх? Щоб наступати на Київ? Мінімальний успіх по Києву забезпечується не менше як 150-тисячним угрупованням. Менше не пройде. Тому що 4-мільйонне місто, і воювати будь-якою меншою кількістю нереально абсолютно", – заявив радник ОП.
Окрім того, додав він, Україна підготувалася до потенційної атаки з території РБ.
"З огляду на те, наскільки ми замінували кордон, наскільки ми там готові зараз, скільки тут військ його охороняють і так далі, це абсолютно нереально. На Волинь? Ну так там теж на них чекають з "любов'ю", ніби вже все підготовлено. Нереально. І вони це знають", – сказав Арестович.
Тим не менше, гіпотетичним вторгненням із півночі окупанти, на його думку, постійно погрожуватимуть.
"Я не виключаю обстрілів, я не виключаю провокацій для того, щоб тримати наші війська і їх не перекидали під той самий Бахмут [Донецької області]", – сказав радник ОП.
Він нагадав, що Україна так розташована щодо Росії, що "ми змушені використовувати найдурніші з можливих видів оборони".
"Ми маємо бути рівномірно сильними на всі боки. 5/6 нашої території – це кордон із територіями, на яких перебувають російські війська: Білорусь, Росія, Чорне море, Азовське і Придністров'я до того ж. І лише маленький шматочок від Придністров'я до Закарпаття і весь західний кордон – це межа, яка нам дружня", – підсумував Арестович.
Контекст:
Російські війська з 24 лютого 2022 року заходили в Україну, зокрема, з Білорусі. Білорусь практично надала свою територію країні-окупанту як військову базу, зокрема для завдавання по Україні ракетних і авіаударів.
10 жовтня 2022 року самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що домовився з лідером РФ Володимиром Путіним про розгортання "спільного регіонального угруповання військ" через нібито високий рівень загроз "на західних кордонах Союзної держави".
20 грудня 2022 року стало відомо, що РФ почала перекидання на південь Білорусі військової техніки, яку раніше привезли на полігони країни разом із мобілізованими росіянами.
У ДПСУ заявили 27 грудня 2022 року, що поки що не фіксують створення в Білорусі наступального угруповання. За даними Генштабу ЗСУ, Росія тримає біля кордонів з Україною вдвічі менше військових, ніж перед вторгненням 24 лютого (22 тис. проти 45,5 тис. окупантів), водночас у Білорусі зараз перебуває до 11 тис. російських військових і понад 400 одиниць військової техніки.
Авіапідрозділи ЗС Росії і Білорусі з 16 січня до 1 лютого 2023 року проведуть спільні льотно-тактичні навчання, під час яких використовуватимуть усі аеродроми й полігони ВПС і військ ППО, повідомляли у міноборони Білорусі. 8 січня 2023 року до Республіки Білорусь прибула авіаційна складова військово-космічних сил збройних сил РФ.
У Пентагоні 9 січня 2023 року заявили, що не бачать ознак того, що Білорусь має намір вступати у війну Росії проти України, уточнивши 12 січня, що не бачать ознак готовності до наступальних дій з боку спільного угруповання військ, яке перебуває на території РБ. 12 січня 2023 року у Генштабі ЗСУ також заявили, що не фіксують ударного угруповання на території Білорусі.
Сили оборони України готові зупинити російські окупаційні війська на кордоні з Білоруссю у разі їхньої повторної спроби наступу на Київ, заявив 5 січня 2023 року начальник штабу – заступник командувача Сухопутних військ ЗСУ Олександр Павлюк.
Сили і засоби оборони Києва готові давати відсіч російським окупаційним військам у разі їх повторного вторгнення з території Білорусі, навколо столиці створено кілька рубежів оборони завдовжки приблизно 1 тис. км, заявив 10 січня 2023 року начальник Київської міської військової адміністрації (КМВА) Сергій Попко.