Маляр: Родичі полонених думають, що когось обміняли, бо хтось домовився. Але це росіяни визначають, у якому порядку й кого будуть віддавати
В України до 2022 року не було системи обміну полоненими, яку передбачає міжнародне право, її терміново створювали протягом перших тижнів повномасштабного російського вторгнення. Про це в інтерв'ю головній редакторці видання "ГОРДОН" Олесі Бацман розповіла колишня заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.
"Є правила і звичаї війни, установлені міжнародними конвенціями. Не можна по цивільних стріляти, приміром. І так само встановлені правила, що робити з полоненими. Правила утримання полонених дещо кращі, ніж правила утримання злочинців. Ризик дуже серйозний. Тому що українці справедливо цього не розуміють. Але Україна по сьогоднішній день демонструє всьому світу, що ми ведемо війну цивілізовано. Ми дотримуємося всіх міжнародних норм і правил попри те, що воюємо з диким варваром", – сказала вона.
За словами Маляр, систему обміну полоненими створювало Міноборони, але допомагали й інші відомства.
"Щоб було зрозуміло: до великого вторгнення декілька силових відомств конкурували між собою і займалися обміном. І, якщо чесно говорити, між сторонами були "джентльменські домовленості", як у кримінальному світі. І на них не поширювалися ніякі норми і правила. Слава богу, що й так вдавалося наших людей визволити, тому не в сенсі критики це сказано, а в сенсі того, що не була побудована чітка, прозора система. І тут важливо, щоб був прописаний нормативно шлях полоненого від моменту, коли його захопили в полон: його потрібно доставити у відповідний пункт, де з ним буде проведена попередня робота, після цього спеціальні табори для них створюються, і з ними повинні відпрацювати правоохоронні органи. Усе одно не виходить так, щоб одне відомство цим займалося", – розповіла Маляр.
Вона нагадала, що зараз створено і працює Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, і там триває постійний обмін інформацією. За її словами, часто люди думають, що серед полонених хтось "у пріоритеті", щоб його обміняли насамперед.
"Я багато разів зустрічалася з родичами полонених, і вони завжди думають, що когось обміняли, бо хтось домовився. Але насправді зараз ми все робимо за нормами міжнародного права, через Червоний Хрест проходять списки. Вони є посередниками. І не ми передаємо запит, а міжнародна організація. Росіяни визначають, у якому порядку й кого будуть віддавати", – сказала Маляр.
Контекст:
Країна-агресор РФ розв'язала війну проти України 2014 року, коли окупувала Крим і частини Донецької та Луганської областей. 24 лютого 2022 року Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну з північного, східного й південного напрямків.
Україна з початку повномасштабного вторгнення країни-агресора РФ повернула з російського полону майже 2,6 тис. військових і цивільних, повідомив у серпні представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов.
Станом на 17 листопада комісія при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій встановила, що російські окупанти позбавили волі 4337 українців. Серед них – 3574 військові й 763 цивільні.
17 листопада 2023 року представник координаційного штабу Петро Яценко заявив, що Росія фактично заморозила обмін полоненими з Україною із серпня цього року. За його словами, росіяни затягують обміни, створюють різні перешкоди. Він нагадав, що останній обмін відбувся 7 серпня, тоді Україна змогла повернути лише 22 людини.
На початку грудня в інтерв'ю Associated Press президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна і РФ проводять непублічні обміни військовополоненими, зокрема "прямо на полі бою".