Міжнародний суд ООН 16 березня оголосить рішення про тимчасові заходи, щодо яких робила запит Україна у справі проти РФ

Засідання відбудеться у Палаці миру у Гаазі. Через пандемію коронавірусу в ньому зможуть взяти участь лише члени суду і представники держав – сторін справи.

Засідання розпочнеться о 16.00 за місцевим часом (о 17.00 за київським).

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН (International Court of Justice), висунувши вимогу притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії.

• РФ має негайно припинити розпочаті 24 лютого воєнні дії, заявленою метою яких є запобігання або покарання за геноцид у Луганській та Донецькій областях України;
• РФ має негайно забезпечити, щоб будь-які збройні сили або нерегулярні збройні формування, які вона може спрямовувати або підтримувати, а також будь-які організації та особи, на які вона має вплив, не вживали жодних заходів щодо сприяння воєнним операціям з метою запобігання чи покарання України за скоєння геноциду;
• РФ має утримуватися від будь-яких дій, які можуть посилити або розширити спір або зробити його складнішим для розв'язання;
• РФ має надати суду звіт щодо заходів, вжитих для виконання наказу суду, за тиждень після такого наказу, а потім на регулярній основі.

"Питання репарацій та компенсацій обов’язково буде предметом наступних слухань. Агресор обов’язково заплатить за все", – наголосила членкиня української делегації на слуханнях у Міжнародному суді ООН Олена Зеркаль.

7–8 березня у суді відбулися перші слухання за позовом України проти РФ у справі про обвинувачення у геноциді.

Росія відмовилася від участі в них, але передала до суду документ, у якому стверджує, що він не має юрисдикції розглядати справу про порушення Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. У Росії заявили, що основою для вторгнення було "право на самооборону, згідно зі ст. 51 Статуту ООН, а також звичайне міжнародне право".

Антон Кориневич, який представляє Україну в цьому процесі, пояснив, що ст. 51 Статуту ООН визнає за країною – учасницею організації право про самооборону у разі збройної агресії. "Ніякого збройного нападу з боку України на РФ не було і бути не може", – сказав він.

Пресслужба Організації Об'єднаних Націй нагадала, що Міжнародний суд є одним із шести головних органів ООН. Це єдиний міжнародний судовий орган універсального характеру, що розв'язує спори між державами. Його рішення є обов'язковими та оскарженню не підлягають.

Контекст:

Вторгнення Росії в Україну та пов'язані з ним злочини розглядають у трьох міжнародних судах.

Окрім Міжнародного суду ООН, також у Міжнародному кримінальному суді та Європейському суді з прав людини.

Прокурор Міжнародного кримінального суду (International Criminal Court) Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну. Він зазначив, що Україна не може зробити це, оскільки не є державою – учасницею Римського статуту МКС, але 3 березня повідомив про початок розслідування.

Окрім того, 28 лютого Україна звернулася до ЄСПЛ, вимагаючи, зокрема, як попередні заходи "негайно зупинити військові напади проти цивільних об'єктів". 1 березня суд ухвалив рішення, яким наказав РФ припинити напади та бомбардування цивільних об'єктів в Україні. Пізніше суд поширив ці заходи на всі запити щодо цього приватних осіб – зокрема, як пояснювала Верховна Рада, усі майбутні скарги проти РФ. Також суд висунув вимогу до РФ надати безпечний прохід та гуманітарну допомогу для мирних громадян.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба переконаний, що міжнародні інстанції змусять Росію відповісти за всі злочини, які вона скоїла на території України.