У суді ООН у Гаазі розпочали слухання за позовом України проти Росії про геноцид

"На доручення президента України Володимира Зеленського 7 березня делегація України представляє в Міжнародному суді ООН правову позицію у справі проти Росії відповідно до Конвенції від 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього", – ідеться в повідомленні.

Зазначають, що "після Другої світової війни міжнародне співтовариство об'єдналося, щоб визнати два фундаментальні принципи: захист суверенних держав від агресії та захист людей від грубих порушень прав людини, зокрема вчинення геноциду".

"Росія маніпулює міжнародним правом і, зокрема, згаданою конвенцією, яка є фундаментальним міжнародним договором у сфері захисту прав людини та використала її для збройної агресії проти України", – повідомили у МЗС.

Зазначено, що делегація України звернулася до Міжнародного суду ООН із проханням призначити такі запобіжні заходи у справі з метою припинення кровопролиття:

• Російська Федерація має негайно зупинити військові дії, що почалися 24 лютого 2022 року, на території України;
• Російська Федерація має невідкладно забезпечити, щоб будь-які військові та інші озброєні підрозділи під її контролем чи впливом припинили участь у військових діях.

"Українська дипломатія продовжує боротися проти російських загарбників на всіх фронтах, у тому числі юридичному. Ми відстоюємо не лише свою свободу та незалежність, а й увесь міжнародний правопорядок. Міжнародний суд ООН має стати на бік України та невідкладно призначити запобіжні заходи: наказати Російській Федерації негайно припинити бойові дії", – наголосив глава МЗС Дмитро Кулеба.

Слухання у справі Україна проти РФ відбудуться 7-го і 8 березня, зазначено в календарі заходів, опублікованому на сайті суду в Гаазі.

На сайті ООН ведуть трансляцію слухань.

Контекст:

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" і "Ураган", завдає авіаударів.

Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – протягом першого дня війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.

Втрати російських окупантів станом на 7 березня становили понад 11 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими, а також 290 танків, 999 ББМ, 117 артилерійських систем, 50 РСЗВ, 23 одиниці засобів ППО, 46 літаків, 68 вертольотів, кораблі/катери, 60 цистерн із пальним і сім оперативно-тактичних безпілотників.

27 лютого Україна подала позов проти Росії в Міжнародний суд ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду задля виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування.

Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати й надалі.