Рада планує розширити можливості Нацради та ввести особливу процедуру застосування санкцій до телерадіокомпаній під час війни
Ухвалення законопроєкту в першому читанні підтримав 241 народний депутат.
Серед співавторів документа – нардепи від "Слуги народу" Євгенія Кравчук, Микита Потураєв, Андрій Боблях, Олександр Санченко, а також Ірина Констанкевич ("За майбутнє") та Лариса Білозір ("Довіра").
Кравчук у Facebook заявила, що законопроєкт "забезпечить повну функціональність" медійного регулятора в умовах війни, розблокує необхідні процедури, а також усуне низку проблемних ситуацій.
За її словами, документ пропонує дозволити Нацраді визначати порядок подання і розгляду заяв про видавання, продовження, переоформлення, анулювання ліцензій, а також визначати порядок видавання й анулювання тимчасових дозволів на мовлення.
"При цьому залишається жорстка законодавча рамка щодо підстав для ухвалення рішення про анулювання ліцензій, видачу або відмову у видачі ліцензій", – наголосила нардепка.
Також нардепи хочуть дозволити регулятору застосовувати штрафи за найгрубіші порушення (порнографія, обмеження щодо дітей, заклики до війни, глорифікація ворога та інше) у період дії воєнного стану за спеціальною процедурою. У разі повторного порушення обмежень щодо ворожого контенту Нацрада звертається до військового командування.
На уточнення головного редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка, чи вирішить цей законопроєкт питання, які поставив ЄС щодо регулятора, ухвалюючи рішення про кандидатство України в члени ЄС, Кравчук відповіла: "Ні, це вирішить закон про медіа. Далі буде".
Як зазначають у пояснювальній записці, регулятор не може реалізовувати своїх повноважень у повному обсязі через процедури, встановлені законом, які прописували для мирного часу.
Ініціатори законопроєкту пояснюють, що запропоновані у ньому норми забезпечать можливість під час дії воєнного стану "оперативно реагувати на окремі порушення ліцензіатами вимог чинного законодавства та дозволять врегулювати окремі питання щодо їхньої діяльності".
Ініціатори пропонують ввести положення, згідно з яким телерадіоорганізаціям заборонено пропаганду російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, а також символіки військового вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму.
Також автори пропонують, щоб у разі порушення заборони на поширення аудіовізуальних творів, у яких заперечують чи виправдовують злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років в Україні, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, Нацрада змогла застосувати особливу процедуру. Водночас мовники мають надати Нацраді свої письмові пояснення, на це регулятор зобов'язаний надати компанії щонайменше три робочі дні.
Законопроєкт передбачає, що, виявивши порушення цих заборон, Нацрада зможе звертатися до військового командування для відповідного реагування. Таке рішення регулятор зможе ухвалити у разі повторних закликів до насильницької зміни конституційного ладу України, пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії РФ проти України, символіки військового вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну, виправдання, визнання правомірною, зокрема подання її як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, глорифікації осіб, які вчиняли її, представників збройних формувань Росії, а також представників окупаційної адміністрації РФ та самопроголошених органів на тимчасово окупованих територіях України, зокрема через їх визначення як "повстанців", "ополченців", "ввічливих військових людей".
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
Контекст:
Закон щодо забезпечення незалежності Нацради України з питань телебачення і радіомовлення ухвалили влітку 2021 року після сотень правок і з бійкою у сесійній залі Ради.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 1 червня 2022 року закликала Україну ухвалити "закон про ЗМІ, який узгодить законодавство України із чинними стандартами ЄС і надасть повноваження незалежному регулятору".
У Верховній Раді з 2019 року зареєстрували законопроєкт "Про медіа" №2693 авторства нардепів від "Слуги народу". Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації. Автори законопроєкту, зокрема, запропонували наділити Нацраду з питань телебачення та радіомовлення функцією нагляду і контролю за всією сферою медіа.
У першому читанні Верховна Рада розглядала проєкт закону 19 травня 2020 року та скерувала його на доопрацювання.
Законопроєкт зазнав різкої критики журналістів і медіаорганізацій. 2020 року зареєстрували й інші законопроєкти про медіа.
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко обіцяв, що зауваження представників українських ЗМІ та Ради Європи врахують.
Національна спілка журналістів України в липні 2022 року заявила, що вважає законопроєкт "Про медіа" застарілим, суперечливим і таким, що не відповідає реаліям, і виступає проти його поспішного ухвалення. "Логіка подій говорить про те, що після війни і вступу до ЄС нам потрібно буде розробити цілком нове законодавство про ЗМІ та інформацію, про свободу ЗМІ й забезпечення права громадян на інформацію", – зазначали у НСЖУ.