Рішення суду ООН прямо вимагає скасувати заборону Меджлісу. Як поведеться Росія, залишається тільки здогадуватися – юрист-міжнародник Трюхан
Росія має право вето в Раді Безпеки ООН і може заблокувати дії щодо виконання рішення Міжнародного суду ООН, повідомив виданню "ГОРДОН" дипломат, експерт з міжнародного та європейського права Вадим Трюхан.
Оскільки РФ має право вето в Раді Безпеки ООН, Україна повинна домагатися позбавлення Росії права голосу, коли в Радбезі будуть розглядати заходи щодо реалізації ухваленого 19 квітня рішення Міжнародного суду ООН у Гаазі. Про це виданню "ГОРДОН" заявив дипломат, експерт з міжнародного та європейського права Вадим Трюхан.
"Проблема в тому, що РФ має право вето в Раді Безпеки ООН. Будь-які дії, спрямовані на виконання рішення суду ООН, повинні проходити через ухвалення відповідних резолюцій Радбезу. Наприклад, у випадку позову, який виграла Нікарагуа проти США у 1980-х роках, будь-які спроби змусити Америку виконувати рішення натикалися на її вето. Потім змінилася політична ситуація, і вони з часом досягли згоди. У нашому випадку єдине, що можна робити в межах ООН, – це спробувати домогтися позбавлення Росії права голосувати за тими резолюціями, які стосуються цієї суперечки. Реально це чи ні – складно судити. Але українська дипломатія повинна працювати над цим завданням", – сказав співрозмовник.
На його думку, якихось юридичних механізмів, які змусять Росію виконати рішення суду ООН, не існує. Однак постанова суду все одно може принести користь для України в політичній площині. Наприклад, її можна використовувати на переговорах з головними партнерами чи міжнародними організаціями, такими як Рада Європи та ОБСЄ.
"Це не "зрада", не "перемога". Рішення не повністю врахувало аргументацію, надану Україною. Злий жарт із нами зіграли Мінські угоди. У рішенні міститься окреме положення про необхідність їх дотримуватися. Можна припустити, що судді під час розгляду українських вимог виходили з того, що не треба повторювати вимог, уже записаних на папері. А саме, якщо є Мінські угоди, де зафіксовано, наприклад, зобов'язання російської сторони вивести озброєння, значить, не треба повторювати їх в іншому рішенні. Але й про повну "зраду" теж не йдеться. Частково вимоги української сторони задоволено. Сюрпризом і для мене особисто стало розпорядження про необхідність відновлення роботи Меджлісу кримськотатарського народу. Це прямо вимагає від РФ скасувати заборону Меджлісу. Як поведеться Росія в цій ситуації, залишається тільки здогадуватися", – сказав український дипломат.
З 6 до 9 березня в Гаазі пройшли попередні слухання за позовом України проти Росії, у якому вказано на порушення Москвою положень Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Київ вимагав засудити акти тероризму в Харкові і на Донбасі, серед яких збитий рейс MH17, а також зобов'язати Росію виплатити компенсації. Крім цього, суду пропонували притягнути до відповідальності офіційних осіб, винних у підтримці тероризму. Другий блок претензій стосувався порушень прав кримських татар і українців з боку окупаційної влади Криму.
Україна попросила Міжнародний суд ООН на час розгляду справи, як заходи забезпечення позову, заборонити РФ здійснювати будь-які кроки, які погіршують ситуацію.
Російська сторона в Міжнародному суді ООН у Гаазі заявила, що бойовики на Донбасі самі знайшли зброю, яка залишилася на території Донецької і Луганської областей із часів СРСР або ж була залишена там українськими військовими.
19 квітня Міжнародний суд ООН відмовив Україні у тимчасових заходах проти Росії щодо Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму. Водночас суд у Гаазі погодився ввести заходи за позовом України проти Росії для захисту національних меншин в окупованому Криму.