Росія обстріляла житлові квартали Миколаєва забороненими касетними боєприпасами – Conflict Intelligence Team

Унаслідок сьогоднішнього обстрілу в Миколаєві загинуло щонайменше восьмеро людей
Фото: ДСНС України / Telegram
Уранці 7 березня російські окупанти обстріляли Миколаїв, зокрема його житлові квартали, касетними боєприпасами. Про це у своєму Telegram-каналі повідомила незалежна аналітична група Conflict Intelligence Team (CIT), яка проаналізувала фото та відео наслідків обстрілу.

За даними аналітиків, житлові масиви та територію підприємства "Зоря – Машпроект", яке входить до структури "Укроборонпрому", обстріляли з реактивних систем залпового вогню "Смерч" та "Ураган" (Державна служба з надзвичайних ситуацій України повідомляла лише про обстріл "Смерчами").

На кадрах, які зняли жителі Миколаєва, розслідувачі CIT побачили хвостові частини та залишки касетних бойових частин ракет і "Смерчу", й "Урагану".

У групі наголосили, що застосування реактивних систем залпового вогню та касетних боєприпасів у житлових кварталах "можна розцінити як невибірковий напад і, відповідно, воєнний злочин".

"Щонайменше одна з ракет впала, як повідомила нам  жителька Миколаєва, на трамвайній зупинці в районі заводу "Зоря". З огляду на кут, під яким ракета увійшла в асфальт, вона прилетіла з південно-східного напрямку – тобто з боку імовірних позицій російських сил", – повідомили у групі.

У CIT звернули увагу, що хоча міноборони Росії напередодні анонсувало удари по об'єктах української оборонної промисловості в межах виконання завдань із "демілітаризації" України, у Миколаєві було обстріляно об'єкти, де взагалі немає потенційних військових цілей (наприклад, зоопарк).

"Ми припускаємо, що, як і у випадку з Харковом та Черніговом, після провалу спроб узяти місто без зусиль, на Миколаїв очікують і обстріли, і авіаудари, можлива мета яких – зламати спротив захисників, не зважаючи на втрати мирного населення", – зазначили у CIT.

Організація Об'єднаних Націй нагадала, що у 2010 році було ухвалено Конвенцію щодо касетних боєприпасів, яка забороняє їх використання, передавання та накопичення. До конвенції долучилося 110 держав (Росія, як зазначила міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch, не підписала документа).

В ООН розповіли, що касетна бомба є снарядом, який скидають із повітря або запускають із землі. Такий боєприпас розривається у повітрі, випускаючи десятки та сотні дрібніших бомб, здатних покрити територію розміром у кілька футбольних полів. "Це означає, що всі, хто перебуває на цій території, зокрема й мирні жителі, ризикують загинути або зазнати травм", – наголосили в організації. В ООН нагадали, що іноді такі бомби не вибухають відразу, тому вони можуть завдавати шкоди цивільному населенню навіть після припинення бойових дій.

Окупанти атакують Миколаїв із першого дня вторгнення, із 24 лютого. Найзапекліші бої тривають за Миколаївський міжнародний аеропорт та аеродром Кульбакине на околиці міста. Читачі розповіли виданню "ГОРДОН", що вибухи та стрілянину чутно у місті щодня, але такого сильного обстрілу, як уранці 7 березня, ще не було. Унаслідок цього обстрілу загинуло щонайменше восьмеро людей, ще вісім зникли безвісти, а 19 дістали поранення, повідомили у Миколаївській облдержадміністрації.

Контекст:

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація і денацифікація Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах.

Путін стверджує, що окупанти в Україні атакують лише військову інфраструктуру. Але вони з першої години вторгнення б'ють по цивільних об'єктах, заявив президент України Володимир Зеленський. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. За даними української сторони, РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню, завдає авіаударів.

Дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду, наголосив Зеленський.

Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). За оцінкою ООН станом  на 7 березня, в Україні вже загинуло щонайменше 406 осіб, а 801 поранено. Відомо, що серед загиблих – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців Зеленський востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.

Втрати російських окупантів станом на 7 березня становили понад 11 тис. осіб, повідомили у Генеральному штабі Збройних сил України. Росія офіційно визнала загибель 498 російських військовослужбовців, ще 1597, за твердженнями міністерства оборони РФ станом на 2 березня, дістали поранення.

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, вимагаючи "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Слухання розпочалися 7 березня. Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну.

Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна.