У НАТО "глибоко стурбовані" використанням важкого озброєння бойовиками на Донбасі
НАТО "глибоко стурбований" порушенням режиму припинення вогню на Донбасі і використанням бойовиками важкого озброєння. Про це 27 травня під час зустрічі з віцепрем'єр-міністром – міністром із питань тимчасово окупованих територій України Олексієм Резніковим заявив заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, повідомляє сайт Альянсу.
За даними пресслужби НАТО, співрозмовники обговорили ситуацію з безпекою в Україні та навколо неї, а також євроатлантичну інтеграцію країни.
Джоане підтвердив, що країни – союзники НАТО підтримують суверенітет і територіальну цілісність України.
У контексті євроатлантичної інтеграції України заступник генсека НАТО закликав Київ зосередити увагу на системних реформах.
Джоане також висловив сподівання на те, що найближчим часом відбудеться засідання комісії НАТО – Україна.
За даними штабу операції Об'єднаних сил, останніми тижнями бойовики на Донбасі все частіше застосовують тяжке озброєння. Зокрема, 26 травня російські окупанти дев'ять разів порушили домовленості про перемир'я.
"Поблизу населеного пункту Кримське ворог відкривав вогонь із мінометів калібру 120 мм та озброєння бойових машин піхоти. Поблизу Пісок російські найманці застосували міномети 82-го калібру. Неподалік Причепилівки російські окупанти с здійснили обстріл у бік позицій наших захисників із мінометів 82-го калібру, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї", – зазначили у штабі ООС.
Контекст:
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі і Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
2018 року в НАТО визнали за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна отримала статус партнера розширених можливостей.
6 квітня 2021 року президент України Володимир Зеленський заявив під час телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, що Альянс – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі і що надання Україні плану дій щодо членства в НАТО "стане справжнім сигналом для РФ". Коментуючи розмову із Зеленським, Столтенберг сказав, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
Серед членів НАТО Латвія і Литва підтримали надання Україні ПДЧ. 7 квітня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що це буде "сильним сигналом для Росії", що курс, який обрала Україна, цінують країни НАТО. Цього самого дня міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевичс сказав, що однозначно підтримає таке рішення, оскільки Україна вже протягом 15 років намагається приєднатися до НАТО.
Перший віцеспікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук повідомив, що парламент має ухвалити майже 60 законопроєктів, щоб прокласти Україні шлях до ЄС і НАТО.
3 травня на спільному із Зеленським брифінгу президент Польщі Анджей Дуда заявив, що на саміті НАТО в червні обговорять дорожню карту для вступу України в Альянс.