Британська журналістка і письменниця Белтон: Західні країни сиділи на газовій і нафтовій голці РФ. Путін думав, що цього буде досить, щоб у Заходу не було мети йому протистояти в Україні
Президент країни-окупанта РФ Володимир Путін вважав, що сировинна залежність країн Заходу від Росії не дасть їм змоги активно підтримувати Україну після початку повномасштабного вторгнення РФ. Таку думку британська журналістка, кореспондентка Financial Times у Москві у 2007–2013 роках, яка зараз співпрацює із The Washington Post, авторка бестселера "Люди Путіна" Кетрін Белтон висловила в інтерв'ю головній редакторці видання "ГОРДОН" Олесі Бацман.
Бацман навела приклад Німеччини.
"До останнього Меркель розповідала, що "Північний потік – 2" – це не політика, а просто економіка. Коли Україна вже була на порозі широкомасштабного вторгнення, ви пам'ятаєте, як Меркель відстоювала свою позицію?" – запитала українська журналістка.
Белтон погодилася, що "це було жахливо".
"Ми всі сиділи на газовій і нафтовій голці. Напевно, Путін думав, що цього буде досить, щоб у Заходу не було мети йому протистояти, якщо він почне в Україні. Але принаймні спочатку він не мав рації", – вказала вона.
Бацман попросила співрозмовницю навести приклади, коли Путін і Росія "діяли з погляду підкупу президентів, прем'єр-міністрів, провідних політичних діячів, топблогерів, топспікерів, діячів культури в усьому світі" у нафтовій і газовій сферах.
Журналістка відповіла, що, на її думку, "першим плацдармом для випробувань [таких методів] була Україна".
"Коли вони [РФ] створили схему з "РосУкрЕнерго" і змусили президента [України Віктора] Ющенка погодитися на торгівлю газом через "РосУкрЕнерго", який був дуже туманно структурований. Дуже велика частина прибутку могла йти на підкуп Ющенка і його оточення. Це була явна спроба очорнити керівництво України", – заявила Белтон.
Вона розповіла, що знає принаймні один випадок, коли завдяки зусиллям італійського парламенту таку угоду було зірвано.
"Вони [у парламенті] зрозуміли, що створюють туманну структуру для продажу газу в Італії. І там була частина компанії, яка належала до структури [українського бізнесмена Дмитра] Фірташа, і частина компанії належала найближчому другу [італійського бізнесмена і політика Сильвіо] Берлусконі. І парламентарії Італії сказали: "Стоп". Цю спробу припинили. Але є випадки інших компаній, де ніхто не копав і де також дуже туманні структури володіння. [...] Ми на Заході заплющили очі на те, як [багато хто в нас] хотіли розбагатіти й купувати російський газ", – пояснила журналістка.
За словами Белтон, тіньові схеми в РФ, коли наближені до Кремля бізнесмени могли одержати ліцензії, щоб торгувати із Заходом нафтою й іншими ресурсами, почали формуватися у 80-х і 90-х роках.
"І дуже часто це було через компанії, пов'язані так чи інакше з комітетниками (співробітниками КДБ, а згодом ФСБ РФ. – "ГОРДОН"), бо вони вели міжнародну торгівлю. І вони фінансували діяльність із підриву демократій в інших країнах", – вказала журналістка.
Вона додала, що пов'язані з комітетниками бізнеси шукали сфери, де вони могли отримувати великі прибутки й використовувати їх "на корумпування посадовців та іншу підривну діяльність".
На переконання Белтон, Путін поширив цю схему по всій Росії, щойно став президентом, і "поставив друзів-комітетників" керувати всіма стратегічними потоками грошей, а потім почав робити те саме в усьому світі.
"Дуже багато офшорних схем, дуже складно стежити, куди всі гроші йдуть. І це дало можливість Путіну послабити й підкупити Захід… Він хотів спочатку мати досить влади всередині країни, щоб купити будь-яку людину, будь-які місцеві вибори, оскільки він сидить на "чорній" касі і може все контролювати. [Потім] він зміг розширити цю практику на міжнародній арені", – заявила вона.
Журналістка наголосила, що необхідність діяти в інтересах Путіна торкнулася не лише компаній, де "сидять його люди", – це стало спільною практикою для всіх російських мільярдерів, які "мали виконувати команди Кремля", щоб не втратити бізнеси. Цього, за словами Белтон, не розуміли на Заході.
"Ми думали, що російські мільярдери діють так, як наші. Що їх підштовхують лише власні амбіції, що вони не виконують команд Кремля", – резюмувала вона.
Контекст:
Щодо Росії за її агресію проти України діють санкції багатьох країн та об'єднань, зокрема в енергетичному секторі.
Зокрема, на початку грудня 2022 року країни – члени "Великої сімки", а також Австралія та ЄС ввели обмеження цін на російську нафту, встановивши максимальний рівень у розмірі $60 за барель. Із 5 лютого 2023 року ці країни ввели цінову стелю на російські нафтопродукти: $100 – для дизельного пального і $45 – для різних мастил.
Через обмеження ціни на сиру нафту Росія втрачає $172 млн щодня, писало в серпні 2023 року агентство Bloomberg із посиланням на звіт Гельсінського центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA). Після того, як обмеження поширили і на нафтопродукти, РФ втрачатиме ще більше – $280 млн на день, вважає агентство.
Водночас, згідно з дослідженням Center for Research on Energy and Clean Air (CREA), із моменту вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року до 13 листопада 2023 року країна-агресор Росія отримала €551 млрд унаслідок продажу викопного палива (нафта, газ і вугілля). Більшість доходів РФ одержує від нафти – приблизно 68%. Решта розподілена між газом та вугіллям.
Росія втратила $67 млрд нафтогазових доходів 2023 року через введені країнами Заходу санкції, ідеться в дослідженні Київського безпекового форуму, заснованого фондом Арсенія Яценюка Open Ukraine, стосовно економічних санкцій проти Росії за 2022–2023 роки, повідомила 4 квітня пресслужба форуму.