ЄС має вжити проти Росії контрзаходів наступального характеру – євродепутат
Російська Федерація становить реальну загрозу для європейських країн, тому завданням номер один для нового складу Європарламенту має стати безпека, оборона, військова промисловість. Таку думку висловив депутат Європейського парламенту від Латвії Ріхард Колс у коментарі Guildhall, опублікованому 16 липня.
За його словами, Заходу час розпочати вживати проти Росії "контрзаходів наступального характеру". Колс заявив, що європейська безпека підірвана через те, що в ЄС тривалий час переважав пацифізм і вважали, що можна взаємодіяти навіть із тиранами завдяки торгівлі. Це призвело до того, що під час фінансової кризи найбільшої шкоди зазнав оборонний сектор, сказав депутат.
Зокрема, у деяких європейських країнах – членах ЄС найбільші скорочення торкнулися саме оборонної сфери, відбувся перехід від обов'язкової служби до професійної армії тощо, вказав Колс.
"Те, що ми маємо зараз, абсолютно не відповідає реальності. Зараз усі змінюють свою політику – від Німеччини до Латвії. Усі розуміють, що загроза реальна й вона тут, вона поряд", – зазначив європарламентар.
Колс наголосив, що для нового складу Європарламенту завданням номер один має стати безпека, оборона, військова промисловість. Іншого шляху немає, тому що високотехнологічні системи озброєнь у тій кількості, яка зараз потрібна країнам – членам ЄС і НАТО, є лише у США, заявив він.
"Ось уже кілька років тривають різні гібридні атаки [Росії на ЄС]. Наприклад, блокування сигналу GPS, що в деяких випадках вплинуло на роботу цивільної авіації. Нещодавно аеропорти в Естонії закрили, тому що сигнали GPS були заблоковані. І я запитав у колег по ЄС, як ми із цим упораємося? Німецький генерал відповів: "Ми покращуємо нашу обороноздатність". Тоді я запитав: "А який сигнал ми надсилаємо агресору? І далі нападайте на нас, і далі атакуйте нас, а ми поки будемо покращувати нашу обороноздатність?" Я вважаю, що ми маємо почати вживати контрзаходів наступального характеру", – сказав депутат.
Контекст:
Bild 12 липня 2023 року оприлюднила деталі 4400-сторінкового оборонного плану НАТО на випадок нападу Росії. У плані детально визначено, які військові можливості мають продемонструвати 32 держави-члени. Важлива роль в оборонному плані належить Німеччині – вона має стати найважливішим логістичним вузлом для Альянсу.
14 січня 2024 року Bild із посиланням на секретний документ поінформувала, що в НАТО готуються до ймовірного нападу країни-агресора Росії на східний фланг. У документі "тільки для службового користування" міноборони Німеччини докладно описує ймовірний "шлях до конфлікту" між РФ і НАТО, кульмінацією якого буде розміщення сотень тисяч солдатів Альянсу й неминучий початок війни влітку 2025 року. У НАТО, коментуючи публікацію Bild, заявили, що документ є навчальним сценарієм, який "завжди є уявною ситуацією для перевірки військового потенціалу в тій чи іншій сфері".
Міністри оборони Естонії, Латвії й Литви 19 січня 2024 року схвалили створення спільної Балтійської оборонної зони вздовж кордону з Росією і Білоруссю.
Агресію РФ проти країн Балтії прогнозував у квітні президент України Володимир Зеленський. Представник Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький заявив в інтерв'ю The Economist 2 травня, що якщо РФ наважиться розв'язати війну, "росіяни візьмуть країни Балтії за сім днів". Водночас період реакції НАТО становить 10 днів, стверджує він.