Лідери Азербайджану та Вірменії погодилися зустрітися на тлі загострення конфлікту на кордоні

"Після моїх телефонних переговорів з Алієвим та Пашиняном ухвалено рішення про проведення зустрічі у грудні у Брюсселі на полях саміту "Східного партнерства", – написав Мішель.

У пресслужбі Євроради повідомили, що Алієв і Пашинян у Брюсселі обговорять регіональну ситуацію та шляхи подолання напруженості в регіоні Південного Кавказу.

Також інформують, що під час телефонних розмов лідери обох країн домовилися встановити пряму лінію зв'язку на рівні міністрів оборони, яка "стане механізмом запобігання інцидентам".

У листопаді в Нагірному Карабасі виник новий виток протистояння між Вірменією та Азербайджаном. Сторони звинуватили одна одну у провокаціях та повідомили про втрати.

Вірменія почала процедуру письмового оформлення заклику до Росії допомогти Єревану у "відновленні територіальної цілісності" країни.

Загострення відбулося за рік після припинення одного з наймасштабніших конфліктів у Нагірному Карабасі протягом останніх років.

Контекст:

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я та припинення вогню, але іноді між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту у регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший упродовж останніх років конфлікт. Того самого дня у Вірменії було оголошено воєнний стан. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада зі свого боку заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію.

Обидві країни оголосили мобілізацію. Сторони кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.

У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, вздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розміщують 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти Кельбаджарський, Агдамський та Лачинський райони.

Глава уряду Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.

За даними міноборони Азербайджану, за час сутичок у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовці, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. За даними МОЗ Вірменії, під час конфлікту загинуло щонайменше 3330 вірменських громадян.

У травні Вірменія та Азербайджан звинувачували одне одного в обстрілах та спробах порушення кордонів. Зокрема, 25 травня виникла перестрілка на кордоні, внаслідок якої загинув один вірменський військовослужбовець. У Вірменії заявили, що вогонь відкрили озброєні сили Азербайджану. Баку причиною того, що сталося, назвало "нещасний випадок". 27 травня Азербайджан узяв у полон шістьох вірменських військових на кордоні між країнами.

Пашинян 14 травня звертався до президента РФ Володимира Путіна по військову допомогу через ситуацію біля кордонів Вірменії.

Алієв 18 липня заявив про остаточне врегулювання конфлікту в Нагірному Карабасі, повідомляло державне агентство Азербайджану АЗЕРТАДЖ.