"Супротивник зазнає великих втрат особового складу, приблизно десяток одиниць бронетехніки знищено або виведено з ладу. У вірменської сторони теж є втрати. Дані перевіряють. До полону потрапило 12 військовослужбовців збройних сил Республіки Вірменія – сім контрактників, п'ять призовників", – ідеться у повідомленні міноборони станом на 17.00.
Водночас, голова комісії парламенту Вірменії із зовнішніх зв'язків, депутат від керівної партії "Громадянський договір" Едуард Агаджанян заявив у прямому ефірі "Радио Азатутюн", що загинуло, за непідтвердженими даними, 15 вірменських військових.
"За непідтвердженими даними, загинуло 15 військовослужбовців ЗС Вірменії. Азербайджанська сторона, за нашими даними, зазнала чималих втрат. Напад був досить масштабним", – цитує депутата російською Aysor.
Ситуація на кордоні залишається напруженою, ідеться у заяві міноборони Вірменії.
Міністерство оборони Азербайджану повідомило, що "вірменські військовослужбовці у страху та сум'ятті залишають свої позиції, серед особового складу панує паніка". Там також кажуть, що ситуація напружена.
За даними оборонного відомства Азербайджану, двоє військовослужбовців цієї країни дістали поранення внаслідок бойових дій на кордоні, їхньому життю нічого не загрожує.
Обидві сторони звинувачують одна одну у провокаціях. Азербайджан заявляє, що відповідальним за ескалацію є військово-політичне керівництво Вірменії.
Контекст
16 листопада міністерство оборони Вірменії заявило про "вкрай напружену ситуацію" на кордоні з Азербайджаном, Вірменія розпочала процедуру письмового оформлення заклику до Росії допомогти Єревану у "відновленні територіальної цілісності" країни.
Загострення сталося за рік після припинення одного з наймасштабніших конфліктів у Нагірному Карабасі за останні роки.
У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Того самого дня у Вірменії було оголошено воєнний стан. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію.
Обидві країни оголосили мобілізацію. Кілька разів було досягнуто домовленості про перемир'я у Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни у Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розміщуються 1960 російських миротворців. Азербайджан здобув право зайняти Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський райони.
Глава уряду Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай тяжким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
За даними міноборони Азербайджану, за час сутичок у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовці, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. За даними міністерства охорони здоров'я Вірменії, під час конфлікту загинуло щонайменше 3330 вірменських громадян.
У травні Вірменія та Азербайджан звинувачували одне одного в обстрілі та спробах порушення кордонів. Зокрема, 25 травня сталася стрілянина на кордоні, унаслідок якої загинув один вірменський військовослужбовець. У Вірменії заявили, що вогонь відкрили збройні сили Азербайджану. Баку причиною того, що сталося, назвав "нещасний випадок". 27 травня Азербайджан узяв у полон шістьох вірменських військових на кордоні між країнами.
Пашинян 14 травня звертався до Путіна по військову допомогу через ситуацію біля кордонів Вірменії.
Алієв 18 липня заявив про остаточне врегулювання конфлікту в Нагірному Карабасі, повідомляло державне агентство Азербайджану АЗЕРТАДЖ.