Лідери Азербайджану й Вірменії зустрінуться у Брюсселі, у планах ще два саміти
Зазначають, що Мішель має намір "просувати зусилля ЄС, спрямовані на зміцнення стабільності на Південному Кавказі й нормалізацію відносин між двома країнами".
Після цього, за даними пресслужби, усі три політики домовилися зустрітися за участю президента Франції Еммануеля Макрона й канцлера Німеччини Олафа Шольца на полях майбутнього саміту Європейської політичної спільноти в Кишиневі 1 червня.
Окрім того, Мішель має намір запросити лідерів Вірменії, Азербайджану, Франції і Німеччини на другу зустріч у жовтні під час наступного саміту Європейської політичної спільноти у Гранаді.
"Лідери також домовилися продовжувати тристоронні зустрічі у Брюсселі так часто, як це буде необхідно для обговорення постійних пунктів порядку денного й поточних подій на місцях", – додають у Єврораді.
Попередній раунд переговорів між Азербайджаном і Вірменією відбувся на початку травня у США на рівні глав МЗС. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що країни досягли "суттєвого прогресу" на шляху до нормалізації відносин і що угода між ними "в межах досяжності". Спікер Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи переговори, заявив, що будь-яку допомогу щодо врегулювання конфлікту "вітають", але рішення можливе лише на основі "абсолютно безальтернативних" документів 2020 року, підписаних разом із Росією.
Контекст:
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але періодично між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху спалахнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану й Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху розмістилися 1960 російських миротворців. Азербайджан здобув право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
Після цього між країнами були нові загострення. Наразі Азербайджан, зокрема, блокує Лачинський коридор – єдиний транспортний зв'язок Нагірного Карабаху з Вірменією і зовнішнім світом. Через блокаду в Нагірному Карабаху зростає брак продуктів і медикаментів, є перебої з газом і електрикою, писав "Кавказский узел".