Лукашенко повідомив, що влітку ще раз зустрінеться з Путіним

"Головне для нас – людям дати роботу та економіка. Якщо у нас працюватиме економіка, про що ми домовилися з Путіним, і добрі були домовленості, то їх буде продовжено на рівні уряду. А потім ми зустрінемося ще, домовилися влітку, остаточно підготуємо документи і на Вищій державній раді підпишемо. Ось така ось тактика", – сказав Лукашенко.

Контекст:

Лукашенко 23 квітня заявив, що Білорусь та РФ погодили 26–27 дорожніх карт щодо інтеграції. За його словами, восени країни можуть підписати домовленості про Союзну державу.

Росія та Білорусь понад 20 років ведуть переговори про створення Союзної держави. Якщо сторони домовляться, економічні зв'язки між Москвою і Мінськом можуть зміцнитися до рівня Євросоюзу або навіть федеративних держав, зауважують російські ЗМІ.

Наприкінці 2018 року видання "Московский комсомолец" написало, що Лукашенко на переговорах із Путіним погодився на уніфікацію законодавства з РФ, створення єдиного парламенту, кабінету міністрів та інших органів влади, перехід на спільну символіку і єдину валюту.

У квітні 2019 року тодішній прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв сказав, що Білорусі надійшли від Москви пропозиції щодо подальшої інтеграції з Росією в межах Союзної держави.

Лукашенко говорив, що Білорусь не збирається входити до складу інших держав, "навіть братньої Росії", і що він не хоче увійти в історію як останній президент Білорусі.

За даними агентства Bloomberg, Путін запропонував змінити конституцію РФ щодо обнулення своїх президентських строків після того, як Лукашенко відмовився створювати Союзну державу.

22 лютого 2021 року під час зустрічі з Путіним у Сочі Лукашенко заявив, що Білорусь та Росія підготували до підписання низку дорожніх карт щодо зміцнення співпраці.

17 квітня Лукашенко заявив, що ухвалив рішення, яке "буде одним із принципових за чверть століття президентства".

У Білорусі із 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента (на піку в мітингах брало участь по кілька сотень тисяч осіб, від початку 2021 року протестна активність спала). За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спершу у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори. 16 березня Лукашенко підписав указ про створення конституційної комісії, яка має розробити нову редакцію основного закону Білорусі.