Метсола: Розширення ЄС – це інвестиції в мир і безпеку. Україна має отримати найсильніші сигнали підтримки

Метсола: Ми не можемо допустити, щоб нашу здатність діяти було підірвано
Фото: Roberta Metsola / Twitter

На саміті ЄС, який розпочався сьогодні у Брюсселі, Україна має дістати моральну, політичну, фінансову підтримку, заявила глава Європарламенту Роберта Метсола перед початком саміту ЄС. Відео опублікували в її Twitter.

"Розширення Євросоюзу – це перемога для всіх (win-win situation). Україна має дістати моральну, політичну, фінансову підтримку, на яку вона заслуговує і яка необхідна нам усім для нашої ж безпеки", – сказала вона.

Президентка Європарламенту підтримала також євроінтеграцію Молдови, Грузії, Боснії і Герцоговини.

"Сьогодні ми хотіли б бачити єдину позицію, одностайну позицію щодо надсилання найсильніших політичних сигналів Україні, яка веде нашу війну, щоб Україна могла зробити наступний крок. Ми не говоримо про негайне членство, а говоримо про наступний крок, на який українці цілком заслуговують", – цитує її слова "Інтерфакс-Україна".

На пресконференції перед початком саміту Метсола наголосила також, що в питанні розширення Євросоюзу "позиція Європарламенту дуже зрозуміла", відео опублікували в її Twitter.

"Розширення підсилює наш континент. Це інвестиції в мир і безпеку. Це приносить користь суспільству й людям", – сказала вона.

Водночас Метсола наголосила, що, згідно з позицією Європейського парламенту, якщо Євросоюз хоче розширення, "потрібно бути готовими до реформ".

"І саме тому ми наполягаємо на прискоренні дискусій щодо того, який вигляд повинне мати майбутнє Європейського союзу, як ми функціонуємо, як ми доходимо рішень. Ми не можемо допустити, щоб нашу здатність діяти було підірвано", – заявила Метсола. Вона закликала Європейську раду, "щоб ця дискусія відбулася".

14 грудня стартував перший день саміту лідерів країн ЄС. Очікують, що під час засідання порушать питання перспектив інтеграції України, Молдови та Грузії до союзу. Водночас Угорщина обіцяла, що блокуватиме як продовження фінансової підтримки України, так і початок переговорів щодо її членства в ЄС.

Контекст:

29 червня лідери Європейського союзу на саміті у Брюсселі ухвалили резолюцію про довготривалу військову й фінансову підтримку України. Наступного дня прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Угорщина не погоджується з планами ЄК щодо виділення додаткової грошової допомоги Україні для боротьби з російською агресією. Він вважає, що "практично немає шансів", що країни – члени ЄС схвалять ці фінансові плани й розпочнеться "довга боротьба".

Після того як Єврокомісія 8 листопада 2023 року оприлюднила звіт, рекомендуючи розпочати переговори з Україною й Молдовою щодо вступу до ЄС, в уряді Угорщини пригрозили накласти вето на саміті Євросоюзу 14–15 грудня, який має затвердити це рішення ЄК.

У РНБО заявили, що Україна "готова йти на певні компроміси в цьому питанні" заради євроінтеграції. Водночас в українському уряді вважають, що Угорщина "політично не зацікавлена" раз і назавжди закрити питання про нацменшини в Україні, під приводом якого вона блокує євроінтеграцію України.

У ЄС розглядають можливість відкласти рішення про початок переговорів щодо вступу України на березень через спротив Угорщини й відсутність єдності в Євросоюзі, повідомило 17 листопада Reuters із посиланням на джерело.

12 грудня глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що загрозу того, що Угорщина у принципі виступає проти членства України в ЄС, зняли.