Міністр оборони Литви вважає, що НАТО недооцінив здатність Кремля адаптуватися до ситуації

Кащюнас вважає, що відправною точкою нового саміту НАТО "має стати російська воєнна загроза". На думку міністра, Альянс недооцінив здатність Кремля адаптуватися до ситуації.

Це недооцінювання, на думку глави оборонного відомства Литви, виникло через те, що під час спроби "зрозуміти противника" США та Європа застосовували західний підхід і критерії в оцінюванні російської стратегії.

Водночас відсутність соціальної відповідальності за своє суспільство і "жорстоке розпорядження власним мобілізаційним потенціалом", який, за даними міністра, може сягати 25 млн осіб, робить Росію одним із найнебезпечніших противників, яким Альянсу доведеться протистояти найближчим часом, заявив Кащюнас.

У зв'язку із цією й іншими загрозами країнам-союзникам "доведеться багато чого змінити в роботі НАТО", переконаний глава міноборони Литви.

На думку литовського міністра, на східному фланзі НАТО настав етап побудови гнучкішої системи реагування і стримування, який потребує виділення більшої кількості повноважень регіональним силам Альянсу.

Він також вважає, що збільшення країнами – членами НАТО витрат на оборону до 2% бюджету – це лише нижня межа, і її підвищать. Міністр переконаний, що учасникам Альянсу доведеться серйозно модернізувати та посилити свої військово-промислові комплекси.

Кащюнас наголосив, що "наша мета у країнах Балтії – досягти 3% видатків на оборону".

Окрім того, на його думку, балтійським країнам необхідно закрити "деякі потреби", посилити ППО "і, найголовніше, вирішити питання України, запросити її в НАТО".

Глава міноборони Литви вважає за необхідне почати розглядати Україну як інструмент стримування агресії, спрямованої проти Європи й Заходу, а отже, як "елемент євроатлантичної безпеки та єдності" і, зрештою, "вирішити питання про членство України в НАТО".

На думку Кащюнаса, є ще один аспект, який потребує "колективного політичного підходу": НАТО треба припинити розглядати протистояння з Росією в парадигмі "ескалація – деескалація".

Він нагадав, що "Кремль розуміє лише силу", тому НАТО необхідно виробити систему активного захисту, яка "не дасть змоги Москві погрожувати підвищенням градуса конфлікту".

На ситуацію з безпекою на східному фланзі НАТО через російську загрозу Кащюнас дивиться з "обережним оптимізмом", зазначає "Голос Америки". Однак, "попри наявність авіації й танків", які дають Європі змогу почуватися впевнено, загалом без допомоги США безпека Європи "неможлива", резюмував міністр.

Контекст:

Bild 12 липня 2023 року оприлюднила деталі 4400-сторінкового оборонного плану НАТО на випадок нападу Росії. У плані детально визначено, які військові можливості мають продемонструвати 32 держави-члени. Важлива роль оборонного плану належить Німеччині – вона має стати найважливішим логістичним вузлом для сил Альянсу.

27 жовтня міністр оборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що країни НАТО мають бути готовими до агресії з боку Росії.

14 січня 2024 року Bild із посиланням на таємний документ поінформувала, що в НАТО готуються до ймовірного нападу країни-агресора Росії на східний фланг. У документі "тільки для службового користування" міноборони Німеччини докладно описує ймовірний "шлях до конфлікту" між РФ і НАТО, кульмінацією якого буде розміщення сотень тисяч солдатів Альянсу й неминучий початок війни влітку 2025 року. У НАТО, коментуючи публікацію Bild, заявили, що документ є навчальним сценарієм, який "завжди є уявною ситуацією для перевірки військового потенціалу в тій чи іншій сфері".

Міністри оборони Естонії, Латвії та Литви 19 січня 2024 року схвалили створення спільної Балтійської оборонної зони вздовж кордону з Росією та Білоруссю.

16 лютого видання Financial Times повідомило з посиланням на анонімного українського посадовця, що Путін готується до війни проти країн Балтії.

Агресію РФ проти країн Балтії прогнозував у квітні президент України Володимир Зеленський.