"На коліна не станемо". Лукашенко відмовився говорити із Заходом до зняття санкцій

Лукашенко сказав, що діалог із європейськими країнами відбувається
Фото: president.gov.by

Білорусь не розмовлятиме із західними союзниками, поки не знімуть санкцій. Про це сказав  Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом Білорусі, 12 вересня на загальновійськовому полігоні Обуз-Лесновський, де відбувся один з етапів російсько-білоруських військових навчань "Захід 2021". Стенограму його виступу опублікувала пресслужба президента Білорусі

"Хочете жити безпечно – приїжджайте. Визначимо місце, будемо зустрічатися, обговорювати ці питання. Але поки не буде знято цих безмозких санкцій і приниження наших патріотичних людей, із ними розмовляти ніхто не буде, на коліна ми не станемо", – заявив він.

За словами Лукашенка, західні санкції виявилися бездіяльними, тому в Білорусі не переживають через нові можливі обмеження.

"Хочете допомоги – поводьтеся гідно. Не треба нас вважати якимись другорядними людьми. У нас є все для того, щоб захистити нашу країну від будь-яких зазіхань", – підкреслив він.

Водночас Лукашенко зазначив, що діалог із європейськими країнами відбувається, але їхні вимоги стосуються внутрішньої політики Білорусі.

"Політв'язні, вибори та інше. Слухайте, ви займіться у себе там. Вони у себе не можуть розібратися", – додав він.

Контекст:

У Білорусі 9 серпня минулого року відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув  Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спершу у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.

Євросоюз у жовтні 2020 року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів у Білорусі. До цих санкцій приєдналася і Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій ввів мінфін США.

У листопаді ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. У грудні ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб і семи організацій.

У лютому цього року санкції проти "громадян Білорусі, відповідальних за підрив білоруської демократії", ввели США і Великобританія.

16 червня стало відомо, що посли країн Європейського союзу затвердили введення санкцій проти осіб та організацій, причетних до примусового приземлення літака Ryanair у Мінську, після якого спецслужби Білорусі затримали Протасевича і його дівчину Софію Сапегу.

21 червня Євросоюз ухвалив рішення про заморожування активів і заборону на видавання віз щодо 78 фізичних та вісьмох юридичних осіб. Серед них – бізнесмени, члени сім'ї Лукашенка, ректори, прокурори, судді, поліцейські і високопоставлені військові. За даними "Радые Свабода", під санкції також потрапили БелАЗ, МАЗ, "Новая нефтяная компания", а також російський бізнесмен Михайло Гуцерієв, журналісти Андрій Муковозчик і Сергій Гусаченко, речниця МВС Білорусі Ольга Чемоданова, бізнесмени Олексій Олексін та Олександр Зайцев, міністр оборони Віктор Хренін та інші.

24 червня ЄС ввів економічні санкції проти Білорусі. Вони передбачають заборону на постачання обладнання, технологій та програмного забезпечення для моніторингу та перехоплення телефонних розмов та ідентифікації користувачів в інтернеті; заборону постачання товарів подвійного призначення і технологій для використання з військовою метою; обмеження торгівлі нафтопродуктами, продуктами із вмістом калію і тютюновою продукцією; обмеження доступу до фінансових ринків ЄС; заборону на послуги страхування для білоруського уряду і державних органів країни та інше.

Вашингтон та Оттава 9 серпня оголосили про введення додаткових санкцій проти Білорусі. У список увійшли 23 людей і 21 компанія.