"Жодних протестних дій". Лукашенко розповів, коли піде із влади
Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом Білорусі, назвав умови, за яких він готовий піти із влади. Про це Лукашенко заявив 11 лютого, виступаючи на VI Усебілоруських народних зборах. Його виступ цитує пресслужба президента Білорусі.
"У країні мир, лад, жодних протестних дій, не перевертати країну, висловлювати в межах закону думку, – оголосив головні умови Лукашенко. – Друга умова: якщо складеться так, що до влади прийдуть не ті, і у них будуть інші погляди, другим пунктом ми запишемо, що жодна волосина з вас, прихильників нинішнього президента, впасти не може".
Саме тому, на його думку, Усебілоруські народні збори мають стати стабілізатором на перехідний період і мати конституційні повноваження.
"Ми повинні мати чітке підстрахування, щоб не втратити країну. Воно має бути стабілізатором, парасолькою всієї країни на певний період", – сказав Лукашенко.
За його словами, влада – це не ганчірка, щоб її кидати.
"Я будував цю країну так, як міг. І ви маєте розуміти, що я її просто так на наругу не віддам, буду я при владі чи ні", – підкреслив Лукашенко.
Із 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських посадовців. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 людей і семи організацій.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.