Німеччина проти вилучення активів РФ на користь України через побоювання позовів за злочини Другої світової війни – The Wall Street Journal

Берлін став одним із найзапекліших противників очолюваних США спроб реквізувати частину майже $300 млрд активів російського центрального банку, які було заморожено на початку війни Росії з Україною, ідеться у статті. Ці побоювання ставлять під загрозу долю ініціативи, пише видання.

Дві третини російських грошей, про які йдеться, зберігають у рахункових палатах Європи. Париж, Рим та Європейський центральний банк також вагаються, побоюючись, що захоплення резервів підірве міжнародну довіру до євро й одновалютних активів, ідеться в публікації.

У "Великій сімці" немає єдиної думки щодо того, чи варто конфіскувати активи Росії. Проти виступає Японія, яка стикається із власними вимогами про репарації з боку Південної Кореї та інших сусідів.

Вимоги про подальші репарації після Другої світової війни переслідували Німеччину протягом десятиліть, що часом погіршувало відносини з її сусідами, пише The Wall Street Journal. Після Другої світової війни Берлін виплатив союзним державам і тодішньому Радянському Союзу компенсацію за агресивну війну Німеччини. За даними єврейських організацій, із 1952 року Німеччина також виділила більше ніж $90 млрд особам, які пережили Голокост, і їхнім сім'ям.

Останнім часом відновилися заклики до подальших репарацій. Польща, у яку нацистська Німеччина вторглася і яку окупувала протягом усієї війни, із 2022 року висунула вимогу до Берліна про компенсацію в розмірі $1,3 трлн, а Греція із 2019 року зробила запит на понад $300 млрд. Німеччина стверджує, що її початкові повоєнні виплати і договір 1990 року, який закріпив кордони країни після її возз'єднання, вирішили проблему.

Контекст:

На Заході заморозили приблизно $300 млрд активів Центробанку РФ. Вважають, що приблизно $190 млрд із них – у Бельгії, де розташовано депозитарій Euroclear. Немає точної інформації, скільки російських активів заморожено в кожній країні. За інформацією президентки Європейського центробанку Крістін Лагард, наприклад, у США – $6 млрд.

Країни G7 уже понад рік ведуть дебати, чи можна конфіскувати російські активи, не підриваючи водночас довіри до міжнародної фінансової системи. Проти такого кроку – деякі члени ЄС, побоюючись судових позовів із боку Росії. У Європейському союзі хочуть передати Україні лише доходи від активів (прем'єр-міністр України Денис Шмигаль оцінював їх у €5–8 млрд лише цьогоріч). У Великобританії запропонували "позичити" Україні всі заморожені російські активи за умови, що коли Росія виплатить репарації Україні, то заморожені кошти їй повернуть.

Президент України Володимир Зеленський закликав країни Заходу передати Україні всі заморожені активи країни-агресора. Він наголосив, що це історична можливість "змусити державу-терориста заплатити за свій терор".

Очікують, що G7 розробить план використання заморожених російських активів до червневого саміту лідерів організації, повідомило Reuters. Найімовірніше, йтиметься про використання доходів від активів, а не про їхню повну конфіскацію.