"Оптимізм за день до вбивства був дуже високим". Грозєв підтвердив, що Захід пропонував обміняти Навального, а Путін "обурювався"
Процес організації обміну російського опозиціонера Олексія Навального стартував ще за півтора-два роки до його смерті в колонії. Про це виконавчий директор Bellingcat Христо Грозєв розповів в опублікованому 2 березня відеоінтерв'ю російському письменнику Михайлові Зигарю.
За його словами, він та інші прибічники політика вирішили шукати шляхів обміну після початку повномасштабної війни, розв'язаної РФ проти України.
"По-перше, тому що після початку війни стало зрозуміло, що всі "червоні лінії" вже пройдено і що політичної та репутаційної ціни для режиму [президента РФ Володимира] Путіна більше немає. Отже, того, що раніше стримувало Путіна, щоб закінчити замах на Олексія, теж немає. По-друге, тому що Олексій мав стати найгучнішим і найвиднішим опонентом війни, щоб її закінчити якнайшвидше", – сказав Грозєв.
Він стверджує, що Путін також був у курсі схеми обміну ув'язненими, яку готували. Головною метою президента РФ було отримати засудженого в Німеччині офіцера спецпризначення Федеральної служби безпеки РФ Вадима Красікова, якого засуджено в Німеччині за вбивство 2019 року чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі.
"Коли я дивився інтерв'ю [Путіна американському журналістові Такеру Карлсону], і, знаючи те, що зараз тобі розповідаю, я взагалі дивився на нього і думав, який він злий на те, що йому нахабно запропонували Навального за Красікова. Він звертався безпосередньо до американців, яких Путін реально вважає власниками Німеччини. Він почав говорити: "Що ж ви робите, зателефонуйте цьому своєму васалу і скажіть, щоб він віддав мені Красікова, а я вам одразу віддаю Евана [Гершковича]". Це був крик душі для мене. Він якось [сильно] обурювався через цю пропозицію... Найважливіше для мене тоді було, щоб Захід не ухилився, залишився при своєму. І вони залишилися до останнього на своєму: "Ми хочемо Навального", – розповів Грозєв.
"Моральна математика", яка змусила Навального повернутися в РФ до початку повномасштабного вторгнення в Україну, змінилася, зазначив журналіст.
"Ми почали будувати дуже багатосторонню угоду, у якій брало участь багато країн. Де, з одного боку, Росія мала звільнити американських громадян, яких побільшало під час нашого проєкту, тому що вони заарештували нашого колегу [журналіста американського видання The Wall Street Journal] Евана Гершковича. Але й політв'язнів певну кількість – практично намагалися [обміняти всіх] на всіх. Але для цього треба було знайти таку саму кількість злочинців, убивць або просто російських шпигунів, які сидять у західних в'язницях... Вони сидять у різних країнах – в Америці, у Європі, у Польщі, у Норвегії, у Бразилії, ми створили якийсь список для обміну. Дуже сподівалися, що він стане списком для реального обміну. Й оптимізм за день до вбивства був дуже високим. Але наступного ранку ми дізналися цю сумну звістку", – описав розвиток подій керівник Bellingcat.
Контекст:
Про смерть 47-річного Навального у виправній колонії №3, відомій як "Полярний вовк", у селищі Харп Ямало-Ненецького автономного округу (РФ) повідомило 16 лютого місцеве управління Федеральної служби виконання покарань. Там заявили, що Навальному нібито після прогулянки стало зле й він знепритомнів. Медики "провели реанімаційні заходи" і констатували смерть засудженого, ішлося в повідомленні.
19 лютого президент країни-агресора РФ Володимир Путін надав спеціальне звання генерал-полковника першому заступнику директора ФСВП Росії Валерієві Бояринєву. Про це йдеться в указі, який опублікували на офіційному порталі правової інформації, на нього звернула увагу The Moscow Times. Бояринєв здобув нове звання за три дні після раптової смерті Навального.
26 лютого глава відділу розслідувань Фонду боротьби з корупцією Марія Пєвчих заявила, що Навальний мав вийти на волю внаслідок обміну. Із її слів, політика могли передати Заходу в обмін на Красікова. "Навальний найближчими днями мав опинитися на волі", – каже Пєвчих у ролику.