Орбан заблокував виділення €50 млрд Україні, але Мішель упевнений, що Київ отримає гроші

"Підсумок нічної зміни: вето на додаткові гроші Україні. Ми повернемося до цього питання наступного року після відповідної підготовки", – написав Орбан.

Як передає "Європейська правда", лідерам ЄС запропонували для ухвалення пакетне голосування: €50 млрд для України, витрати на міграційні програми, фінансування Фонду солідарності ЄС та оборони. 26 голосів – за, проти була лише Угорщина. Рішення не стали ухвалювати, відклавши його до початку наступного року.

"Лише одна держава не змогла погодитися на це рішення. Решта 26 лідерів погодилися на цей "мегапакет", включаючи одну Швецію, прем'єр якої за внутрішніми процедурами має обговорити це рішення з парламентом, але, як я розраховую, після цього приєднається до інших", – заявив глава Європейської ради Шарль Мішель у коментарі ЄП.

Мішель ще до появи поста Орбана підтвердив журналістам, що лідером, який не дав згоди на ухвалення пакету, є прем'єр Угорщини.

"Я так розумію, ви дуже добре поінформовані про те, у чому полягала наша дискусія", – прокоментував він.

Водночас глава Євроради переконаний, що Україна отримає допомогу, пише "Європейська правда".

"У нас є інструменти для того, щоб гарантувати, що Україна може розраховувати на нашу підтримку, є сильна політична воля 26 лідерів ухвалити цей "мегапакет". І це сигнал, який ми хочемо надіслати Україні", – заявив він.

Мішель відмовився уточнювати, чи піде ЄС на ухвалення рішення в обхід вето Орбана (у фінансових питаннях країни ЄС мають таку можливість), але наголосив, що ЄС виконає фінансові зобов'язання щодо допомоги Україні.

"У нас є різні інструменти, щоб забезпечити, що ми виконаємо свою політичну обіцянку", – резюмував він.

Контекст:

Євросоюз упродовж тривалого часу критикує стан угорської демократії.

2013 року євродепутати ухвалили так званий звіт Тавареша (його назвали на честь депутата Європарламенту від Португалії Руї Тавареша), у якому йшлося про ризики для незалежності судової системи Угорщини, свободи ЗМІ, виборчої системи, свободи віросповідання та прав меншин.

2018 року Європарламент затвердив резолюцію із закликом до Ради Євросоюзу застосувати проти Угорщини ст. 7 Договору про Євросоюз, що передбачає обмеження члена союзу в деяких правах, зокрема праві голосу в Раді ЄС.

Окрім того, влада Угорщини протягом останніх років активно обмежує права представників ЛГБТ і трансгендерів. Навесні 2020 року парламент країни ухвалив закон, який забороняє трансгендерам міняти стать, пише The Guardian. У грудні 2020 року парламент Угорщини вніс поправку до конституції, згідно з якою матір'ю може бути лише жінка, батьком – лише чоловік, а у червні 2021-го в країні ухвалили закон про заборону "гей-пропаганди" у школах.

24 листопада 2022 року Європарламент закликав зупинити бюджетне фінансування Євросоюзом Угорщини, зокрема через зловживання Будапештом принципу одностайності під час ухвалення рішень у ЄС для тиску на РФ. У грудні минулого року ЄС заморозив €22 млрд, виділених Угорщині з фондів згуртування для скорочення інвестиційного дефіциту та покращення інфраструктури.

13 грудня Європейська комісія зробила висновок, що Угорщина виконала вимогу забезпечити незалежність суддів, і тому вирішила розморозити передбачені для Будапешта €10,2 млрд коштів, заблокованих роком раніше.