Президент Азербайджану про жителів Карабаху: Якщо хтось не бажає стати нашим громадянином, можуть самі виїхати

12 грудня 2022 року на дорозі почалася акція азербайджанських активістів, які заявили, що в Нагірному Карабасі триває незаконне видобування корисних копалин, які потім перевозять до Вірменії.

"Хочу сказати: "Слава цим молодим людям", – вони – наша гордість. [...] Як кажуть, за крок від них сепаратисти зайняті передаванням світу абсолютно неправдивої інформації. По-перше, уже всі побачили, що про блокаду там не може бути й мови. Звідти проїхало – ще не минуло й місяця – приблизно 400 вантажних автомобілів [російських] миротворців", – відповів Алієв.

Він підкреслив, що в Нагірний Карабах везуть "для вірмен, які там проживають, і продовольство, й інші необхідні засоби".

"Ми не заперечуємо проти цього. Наша мета – не блокада. Хай скільки разів звертався Червоний Хрест, стільки разів і діставав дозвіл. Тож це просто чергове антиазербайджанське шоу, не можу назвати це інакше. Вірмени та їхні покровителі вважають, що, використовуючи це проти нас, чогось досягнуть. Нічого не досягнуть", – вважає Алієв.

Президент Азербайджану зазначив, що тим, хто хоче жити у Нагірному Карабасі "під прапором Азербайджану, буде створено умови".

"Як громадянам Азербайджану для них буде забезпечено і їхні права, і їхню безпеку. [...] Якби свого часу проти нас не почався сепаратистський рух, то сьогодні й вони могли б жити так само, як і в усіх інших місцях Азербайджану. Сьогодні картина їхнього життя перед очима. Були такі, хто бачив, у яких умовах вони живуть. Тому якщо хтось не бажає стати нашим громадянином, то дорога не закрита, а відкрита. Можуть їхати, або можуть самі виїхати, ніхто їм не стане перешкоджати, або ж можуть поїхати під тентом вантажних машин миротворців, а можуть і автобусом. Дорога відкрита", – заявив він.

Контекст:

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я та припинення вогню, але іноді між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.

У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан здобув право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський та Лачинський.

Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.

У вересні 2022 року ситуація в регіоні знову загострилася. Сторони звинуватили одна одну в обстрілах. Під час сутичок загинуло приблизно 300 людей. Секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян заявив 15 вересня, що завдяки участі міжнародної спільноти вдалося досягти угоди між Вірменією та Азербайджаном про припинення вогню.