Проросійський мільярдер Варданян на тлі досягнутих домовленостей Вірменії та Азербайджану закликав "боротися до останнього"

Санкції проти Варданяна в Україні запровадили 19 жовтня 2022 року
Фото: Рубен Варданян / Ռուբեն Վարդանյան / Telegram

Вірменія й Азербайджан домовилися про взаємне визнання територіальної цілісності. Про це президент Азербайджану Ільхам Алієв і прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявили 25 травня. 28 травня мільярдер вірменського походження, колишній "державний міністр" невизнаної "Нагірно-Карабахської республіки" Рубен Варданян закликаву своєму Telegram продовжувати боротьбу.

"Продовжувати демагогію про нібито можливий захист прав арцахців у складі Азербайджану вже неможливо. Нас хочуть знищити чи зробити рабами. Модель Алієва – принизливе життя з петлею на шиї і під дулом пістолета. І я хочу підтвердити все, що я сказав у своєму зверненні з Акопованка. Ми ніколи не погодимося із цим. Ми будемо боротися до останнього. Останню межу пройдено: ти або встаєш на захист Арцаха (цю назву історичної області в Закавказзі використовують прибічники приєднання Карабаху до Вірменії. – "ГОРДОН"), або проти всього вірменського народу", – написав він.

У січні 2023 року старший науковий співробітник Джеймстаунського фонду у Вашингтоні Януш Бугайский у своїй колонці для The Washington Times назвав Варданяна одним із найбагатших людей Росії і людиною, близькою до президента країни-агресора Росії Володимира Путіна.

"Його звинувачують у відмиванні грошей через офшорні компанії та переказуванні коштів впливовим дружкам Путіна, – ідеться в публікації. – У вересні 2022 року Варданян відмовився від російського громадянства, щоб уникнути західних санкцій, але Україна занесла його до свого санкційного списку за надання матеріально-технічної підтримки російській окупаційній армії. Прийшовши до влади в Карабасі, Варданян незаконно захопив родовища міді, молібдену та золота в регіоні Азербайджану. Ресурси, які охороняють російські військові, розікрали із порушенням природоохоронного законодавства. Влада Азербайджану вимагала надати експертам доступ до шахт, але їм неодноразово відмовляли".

Депутат британського парламенту від Консервативної партії Боб Блекмен заявив під час обговорення проблеми Карабаху 24 січня, що через Варданяна Росія прагне посилити свій воєнний вплив як у Закавказзі, так і в Україні.

"Рубена Варданяна, російського олігарха вірменського походження, закинула в Карабах, імовірно, Росія, і він дістав міністерську роль. Ми маємо розуміти, що це дехто, хто перебуває під санкціями через зв'язок із втручанням Росії в Україну, і вважають, що Росія так намагається зміцнити свій потенціал з погляду своїх воєнних дій. Його компанії використовували, вони брали участь у всьому процесі розширення військової присутності в Україні та в Нагірному Карабасі", – цитує політика сайт парламенту Великобританії.

Санкції проти Варданяна в Україні ввели 19 жовтня 2022 року.

"Найвище керівництво системотворчої російської компанії, яке задіяне в матеріальну (транспортну, логістичну та іншу) підтримку дій, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України", – ідеться на сайті НАЗК в обґрунтуванні введення обмежувальних заходів щодо Варданяна.

Контекст:

1991 року Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я та припинення вогню, але періодично між сторонами виникають збройні сутички. Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану.

27 вересня 2020 року в Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.

У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, вздовж лінії зіткнення в Карабасі розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський.

Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.

На початку травня 2023 року у США відбулися мирні переговори глав МЗС Азербайджану та Вірменії. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що країни досягли "суттєвого прогресу" на шляху до нормалізації відносин і що угода між ними "в межах досяжності".