РФ скерувала до Казахстану військових, які брали участь у захопленні Криму – InformNapalm

На першому етапі до Казахстану скерували приблизно 200 кадрових російських військових. За даними порталу Avia.pro, їх залучать до придушення протестів, після чого їх спрямують на стратегічно важливі для Росії об'єкти – полігон із випробування засобів ПРО, космодром Байконур.

У розслідуванні йдеться, що РФ скеровує до Казахстану військових із 45-ї окремої бригади спеціального призначення ВДВ, 98-ї дивізії ВДВ та війська Центру спеціального призначення РФ "Сенеж". Ці підрозділи брали участь в операції із захоплення та окупації Криму, а також у бойових діях на Донбасі.

"У 2001 році офіцерами 45-го полку ВДВ, серед яких був і відомий за подіями на Донбасі ["міністр оборони" угруповання "ДНР"] Ігор Гіркін (Стрєлков), було проведено серію викрадень місцевих жителів із чеченських сіл Хатуні, Махкети і Тевзені. Із десятків випадків добре розслідувано чотири, викрадені особи досі вважаються зниклими безвісти", – зазначили журналісти.

InformNapalm пише, що Росія активно залучає військовослужбовців із підрозділів, які брали участь у гібридній агресії проти України, для виконання "миротворчих завдань" і навчань.

"10 листопада 2020 року Росія перекинула у Нагірний Карабах військовослужбовців 15-ї окремої мотострілецької бригади (в/ч 90600). Міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm неодноразово фіксувала кадрових військовослужбовців цієї бригади як безпосередніх учасників бригади в операції із захоплення Криму", – підкреслили у публікації.

У 2021 році РФ перекидала до Білорусі для раптового навчального висадження біля кордонів Литви і Польщі десантників 76-ї десантно-штурмової дивізії ЗС РФ. За даними розслідувачів, військовослужбовці цього підрозділу брали участь в агресії проти Грузії та України.

"Зокрема, також задокументували, що бурові "Чорноморнафтогазу" у 2014 році захоплювали десантники 104-го полку ВДВ зі складу 76-ї ДШД Росії", – заявили журналісти

Вони вважають, що Кремль на тлі підвищеної уваги світової спільноти до подій у Казахстані не наважиться відкрито залучити російських військових для вбивств і викрадень протестувальників, а використовуватиме для цього гібридні підрозділи.

Контекст:

Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Протестувальники вимагали знизити ціни на скраплений газ до 50 тенге (3,12 грн) за літр. 31 грудня 2021 року вартість газу в місті становила 100 тенге (6,23 грн), а з 1 січня зросла до 120 тенге (7,48 грн).

Надалі протести розпочалися і в інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна кількість протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.

4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.

5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель.

Незважаючи на це рішення, протести у країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який і далі очолює керівну партію країни.

В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.

5 січня на всій території Казахстану введено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.

Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані та попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, крім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан.

Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "почали виконувати завдання" у цій країні.

6 січня поліція Казахстану повідомила про те, що було вбито "десятки" учасників протестів, які, за інформацією правоохоронців, намагалися захоплювати державні будівлі в Алмати. За даними МОЗ Казахстану, унаслідок заворушень у країні постраждало понад 1 тис. осіб.

МВС Казахстану заявило про вісьмох загиблих правоохоронців. ЗМІ писали про 13 загиблих поліцейських, двоє з яких – "з відсіченими головами".