Росія готується в односторонньому порядку змінити кордони з Литвою й Фінляндією в Балтійському морі, бо чинні нібито "не повною мірою відповідають обстановці"
Росія має намір оголосити своїми внутрішніми морськими водами частину акваторії на сході Фінської затоки, а також поблизу міст Балтійськ і Зеленоградськ у Калінінградській області РФ. Про це 21 травня пише The Moscow Times із посиланням на проєкт постанови уряду країни-агресора, опублікованої на порталі правових актів РФ.
Це означає, що РФ вирішила в односторонньому порядку змінити морські кордони країни з Литвою й Фінляндією в Балтійському морі, пояснює The Moscow Times.
Для цього змінять географічні координати точок, що визначають положення вихідних ліній, від яких відмірюють ширину територіального моря РФ, а також зони, прилеглої до узбережжя й островів.
Згідно з документом, який підготувало міноборони РФ, на кордоні з Фінляндією Росія має намір скоригувати координати в зоні островів Йяхі, Соммерс, Голланд, Родшер, Малий Тютерс, Вігунд, а також поблизу північного вхідного мису річки Нарва.
На кордоні з Литвою Росія хоче переглянути координати поділу в зоні Куршської коси у Гданській затоці, біля мису Таран, мису на південь від мису Таран, а також Балтійської коси.
Чинні географічні координати, встановлені постановою Радміну СРСР від 1985 року, "не повною мірою відповідають сучасній географічній обстановці", стверджують у проєкті.
"Зміниться проходження державного кордону Російської Федерації на морі у зв'язку зі зміною положення зовнішнього кордону територіального моря", – пояснюють автори проєкту.
Постанову Радміну СРСР 40-річної давності, яка регулює кордони на Балтиці, міноборони пропонує частково "визнати не чинною".
The Moscow Times звертає увагу, що документ про перегляд кордону, якого поки офіційно не коментували МЗС Фінляндії та Литви, подали на громадське обговорення практично одночасно з початком навчань у РФ із застосування тактичної ядерної зброї.
Контекст:
На тлі загроз від РФ у 2022 році заявки про вступ у НАТО подали Фінляндія і Швеція. У квітні до Альянсу офіційно приєдналася Фінляндія, а в березні 2024-го – Швеція. Литва є членом НАТО із 2004 року, вказано на сайті Альянсу.
Bild 12 липня 2023 року оприлюднила деталі 4400-сторінкового оборонного плану НАТО на випадок нападу Росії. У плані детально визначено, які військові можливості мають продемонструвати 32 держави-члени. Важлива роль в оборонному плані належить Німеччині – вона має стати найважливішим логістичним вузлом для Альянсу.
27 жовтня міністр оборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що країни НАТО мають бути готовими до агресії з боку Росії.
14 січня 2024 року Bild із посиланням на секретний документ поінформувала, що в НАТО готуються до ймовірного нападу країни-агресора Росії на східний фланг. У документі "тільки для службового користування" міноборони Німеччини докладно описує ймовірний "шлях до конфлікту" між РФ і НАТО, кульмінацією якого буде розміщення сотень тисяч солдатів Альянсу й неминучий початок війни влітку 2025 року. У НАТО, коментуючи публікацію Bild, заявили, що документ є навчальним сценарієм, який "завжди є уявною ситуацією для перевірки військового потенціалу в тій чи іншій сфері".
Міністри оборони Естонії, Латвії та Литви 19 січня 2024 року схвалили створення спільної Балтійської оборонної зони вздовж кордону з Росією й Білоруссю.
16 лютого видання Financial Times повідомило з посиланням на анонімного українського чиновника, що нелегітимний президент країни-окупанта РФ Володимир Путін готується до війни проти країн Балтії.
Агресію РФ проти країн Балтії прогнозував у квітні президент України Володимир Зеленський.
Представник Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький заявив в інтерв'ю The Economist 2 травня, що якщо РФ наважиться розв'язати війну, "росіяни візьмуть країни Балтії за сім днів". Водночас час реакції НАТО становить 10 днів, стверджує він.