"Щоб не було можливості платити міліції, військовим". Тихановська закликала посилити санкції проти режиму Лукашенка

Тихановська: Потрібно блокувати режим на економічному рівні, щоб не було можливості платити міліції, військовим
Фото: Светлана Тихановская / Telegram
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська 8 червня заявила, що єдиним способом нашкодити режиму Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, є санкції. Про це Тихановська сказала журналістам Radio Free Europe/Radio Liberty у Празі.

Вона закликала посилити обмежувальні заходи і сказала, що світ має зрозуміти, що зараз переживають білоруси.

Нові санкції проти Білорусі введуть до 17 червня, про це Тихановська сказала в інтерв'ю "Настоящему времени", яке опубліковано 8 червня.

"Усі ми розуміємо, що потрібно блокувати режим на економічному рівні, щоб не було можливості платити міліції, військовим. Ці люди не те щоб внутрішньо підтримують режим, але змушені виконувати накази. І якщо це станеться, тоді не буде жодного іншого виходу із ситуації, що склалася, окрім як почати діалог представників режиму з громадянським суспільством. Це те, чого ми домагаємося, щоб прийти до нових, чесних виборів", – сказала вона.

В Євросоюзі наступного тижня можуть схвалити санкції проти Білорусі через примусове приземлення літака Ryanair у Мінську. Про це 8 червня повідомив редактор Radio Free Europe / Radio Liberty Рікард Йозвяк.

За його даними, ЄС схвалить замороження активів і заборону на видавання віз сімом фізичним особам та  одній організації, які вважають відповідальними за примусове приземлення рейсу Ryanair.

Контекст:

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув  Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсовали і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спершу у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.

Євросоюз у жовтні минулого року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. До цих санкцій приєдналася й Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій ввів мінфін США.

У листопаді ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. У грудні ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і семи організацій.

У лютому санкції проти "громадян Білорусі, відповідальних за підрив білоруської демократії", ввели США й Великобританія.

У березні окремий пакет національних і регіональних санкцій проти представників режиму Лукашенка погодили країни Балтії. МЗС Латвії зазначало, що в санкційному списку 277 осіб.