Шерман розповіла ЄС про підсумки переговорів США та Росії щодо гарантій безпеки

Шерман 11 січня провела зустріч із представниками комітету Ради ЄС із питань політики та безпеки
Фото: EPA
Заступниця держсекретаря США Венді Шерман 11 січня обговорила з представниками комітету Ради ЄС із питань політики та безпеки "неспровоковане нарощування військових сил Росією вздовж кордонів з Україною", а також розповіла про підсумки переговорів США та Росії щодо гарантій безпеки, які відбулися 10 січня в Женеві.

Про це йдеться в повідомленні речника Держдепартаменту США Неда Прайса, опублікованому на сайті американського зовнішньополітичного відомства.

Наголошено, що сторони "підтвердили непохитну підтримку Сполученими Штатами та ЄС суверенітету та територіальної цілісності України".

"Заступниця держсекретаря подякувала комітету за їхню роботу із забезпечення того, щоб будь-яке подальше військове вторгнення Росії в Україну спричинило серйозні витрати для Російської Федерації, зокрема вживання скоординованих економічних заходів", – розповів Прайс.

Увечері 10 січня в Женеві завершилися переговори США та Росії щодо вимог Москви про "гарантії безпеки". Російську делегацію очолював заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков, делегацію США – Шерман. Переговори проводили в закритому форматі, вони тривали приблизно сім із половиною годин без урахування перерви на обід.

Американська делегація під час переговорів висунула претензії Росії у зв'язку із стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Шерман після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на переговорах не дала прямої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.

За підсумками зустрічі державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що реального прогресу досягти в переговорах із РФ буде складно, якщо вона не змінить риторики і продовжить ескалацію свого військового нарощування.

У МЗС РФ заявили про категоричну відсутність прогресу на переговорах зі США щодо членства України в НАТО.

Контекст:

10 грудня 2021 року на тлі нарощування Росією чисельності військ біля кордону з Україною та на окупованих територіях міністерство закордонних справ РФ опублікувало заяву, у якій Росія висунула вимогу Північноатлантичному альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО.

Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг відхилив цю вимогу. "Відносини НАТО з Україною вирішуватимуть 30 союзників по НАТО та Україна – і ніхто інший", – наголосив він.

17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи Росія нападатиме на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [щодо просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".

У Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо цих вимог: 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія і НАТО планують провести зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.