У МЗС РФ заявили про категоричну відсутність прогресу на переговорах зі США щодо членства України в НАТО
Трансляцію заходу вело агентство РБК.
За словами Рябкова, який очолює російську делегацію, РФ потрібні "залізобетонні" гарантії того, що Україна та Грузія ніколи не стануть членами НАТО. Він додав, що в Москві хотіли б, щоб на саміті в Мадриді Альянс це юридично закріпив.
"Нам набридло вести порожні розмови – від напівобіцянок, від неправильного тлумачення, що часто відбувалося на переговорах за зачиненими дверима. Ми не довіряємо іншій стороні. Нам потрібні залізобетонні, юридично значущі гарантії – не обіцянки, а саме гарантії, зі словами "повинні", "зобов'язані" ніколи не ставати членами НАТО", – сказав Рябков.
Однак у питанні розширення НАТО на схід у переговорах між США та РФ "категорично немає жодного прогресу", констатував заступник глави російського МЗС. Рябков додав, що доля майбутніх контактів багато в чому залежатиме від прогресу в цьому питанні.
Заступниця держсекретаря Сполучених Штатів Венді Шерман, яка очолює американську делегацію, на брифінгу після переговорів Росії та США заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню.
"Ми не дозволимо нікому суперечити політиці відкритих дверей НАТО, яка завжди була центральною для Альянсу. Ми не відмовимося від двосторонньої кооперації із суверенними державами, які мають намір співпрацювати зі США", – наголосила Шерман.
За її словами, США під час контактів із Росією не збираються ухвалювати рішення щодо долі України без участі України, щодо Європи – без Європи та про долю НАТО – без НАТО.
10 січня відбувся основний раунд переговорів між США та РФ, розмова тривала приблизно 7,5 години. Рябков після переговорів сказав, що США через стягування Росією військ до українсько-російського кордону висунули претензії та "певні погрози" Москві, а російська делегація запевнила, що РФ не планує нападати на Україну.
Саміт НАТО у столиці Іспанії відбудеться 29–30 червня 2022 року.
Контекст:
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО.
10 грудня на тлі нарощування Росією чисельності військ біля кордону з Україною та на окупованих територіях міністерство закордонних справ РФ опублікувало заяву, у якій Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ у НАТО.
Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг відхилив цю вимогу. "Відносини НАТО з Україною вирішуватимуть 30 союзників по НАТО та Україна – і ніхто інший", – наголосив він.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
У Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо цих вимог: 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО планують провести зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.