У Бішкек з ОАЕ прилітав літак, який належить сім'ї Назарбаєва – ЗМІ

У Киргизстані ввечері ненадовго приземлялося два приватні наддалекомагістральні літаки
Фото: wikimedia.org (ілюстративне фото)
В аеропорт "Манас" у Бішкеку (Киргизстан) увечері 6 січня прибув приватний літак, який належить сім'ї експрезидента Казахстану Нурсултана Назарбаєва. Про це повідомило киргизстанське інформагентство 24.kg із посиланням на дані Telegram-каналів та ресурсу Flightradar.

За даними Flightradar24, судно Bombardier Global Express приземлилося в Бішкеку приблизно о 22.10, а вже о 00.10 покинуло аеропорт.

Агентство писало, що Telegram-канали публікували скріншоти з маршрутом рейсу 9H-AVA та повідомленнями, що цей літак прямує до Киргизстану і належить, за різними даними, середній доньці Назарбаєва Дінарі або її чоловіку Тимурові Кулібаєву.

Скріншот: 24.kg

24.kg спочатку називало ці твердження фейком, але пізніше повідомило, що борт приземлився в Бішкеку.

У пресслужбі аеропорту підтвердили, що такий літак прибув з Об'єднаних Арабських Еміратів і здійснив приземлення за заявкою.

"Приналежність повітряного судна невідома, він виконував комерційний рейс, і хто був пасажиром судна, нам невідомо, оскільки до нашої компетенції це не входить", – наголосили у пресслужбі.

24.kg зазначає, що о 23.10 в аеропорт з Македонії прибув ще один літак Bombardier Global Express, він приземлився на технічну стоянку. Чий він, невідомо.

"Можливо, екіпажу потрібно відпочити або дозаправитися. У таких випадках ніхто з пасажирів не може покидати борт, вантажів не вивантажують", – зазначили у представництві аеропорту.

Контекст:

Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися й у інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна кількість протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.

4 січня протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.

5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизель.

Незважаючи на це, протести у країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади Назарбаєва, який до кінця листопада очолював партію, що править у країні 5 січня Токаєв усунув його з посади голови Ради безпеки Казахстану

В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.

5 січня по всій території Казахстану запроваджено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.

Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані й попросив допомоги у країн Організації Договору про колективну безпеку, куди, крім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан.

Того ж дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення спрямувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні.

Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.

Унаслідок заворушень у країні, повідомляли в МОЗ Казахстану 6 січня, постраждало понад 1 тис. осіб, приблизно 400 госпіталізовано. 18 співробітників силових структур загинули.

За офіційними даними, унаслідок спецоперацій силовиків 6–7 січня було вбито 26 мітингувальників, ще 18 дістали поранення.