Україна підтвердила відповідність законодавства нормам ЄС у сфері підприємництва й промполітики

Офіційний скринінг відповідності українського законодавства нормам ЄС відбувся у Брюсселі 28–29 квітня. Підготовка до нього тривала кілька місяців у взаємодії структурних підрозділів Мінекономіки, профільних органів державної влади й урядового офісу координації європейської і євроатлантичної інтеграції України. 

Українська команда у Брюсселі презентувала прогрес за такими напрямами:  

• розвиток промислової політики – модернізація промислових екосистем, упровадження принципів Smart Specialisation, підтримка "зеленої" трансформації виробництва;
• підтримка малого й середнього бізнесу – участь у програмі єдиного ринку ЄС, стимулювання кластерного розвитку, спрощення доступу до фінансування;
• розвиток легкої промисловості – підтримка підприємств, які навіть в умовах війни зберігають виробництво, експорт і робочі місця, а також упровадження принципів циркулярної економіки;
• корпоративна сталість і відповідальність бізнесу – гармонізація політик із європейськими стандартами корпоративної відповідальності і сталого розвитку;
• дерегуляція й цифровізація – спрощення регулювання, розвиток цифрових сервісів для бізнесу;
• розвиток соціальної економіки – підтримка підприємств, орієнтованих на суспільні потреби й відновлення громад;
• відновлення сталеливарної промисловості – презентація планів із відбудови виробничих потужностей та інтеграції в європейські ланцюги постачання.

В українському відомстві наголошують, що Європейська комісія вказала на високий рівень підготовки української делегації. Серед питань, які потребують додаткової уваги, – передбачення швидшого впровадження директиви щодо прострочених платежів (Late Payment Directive).

"Позитивний результат скринінгу – важливий крок у переговорах щодо вступу України до Європейського союзу. Ми продовжимо роботу над адаптацією законодавства до права ЄС, упровадженням європейських підходів у сфері підтримки бізнесу й промисловості та реалізацією пріоритетних реформ", – зазначив заступник міністра економіки Андрій Телюпа. 

Контекст:

Україна подала заявку на вступ у Євросоюз 28 лютого 2022 року, за чотири дні після початку повномасштабного російського вторгнення. 23 червня того самого року лідери ЄС підтримали надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС. У грудні 2023-го Європейська рада рекомендувала розпочати переговори про вступ України у блок.

21 червня 2024 року Рада ЄС ухвалила спільні позиції Євросоюзу, включно з переговорними рамками, для переговорів про вступ з Україною. 25 червня в Люксембурзі відбулася перша міжурядова конференція ЄС з Україною, після якої переговори про вступ стартували офіційно.

Україна встановила рекорд, пройшовши шлях від заявки на вступ у ЄС до початку переговорів трохи більше ніж за два роки, заявили в українському МЗС. 

30 жовтня єврокомісар із питань сусідства й розширення Олівер Варгеї заявив, що Україна протягом п'яти наступних років зможе стати членом ЄС за умови виконання всіх потрібних реформ.

22 січня Європейський союз, Данія й Литва підписали програму "Ukraine2EU – Фонд підтримки інтеграції України до ЄС", засвідчивши підтримку українських інституцій і необхідного реформування країни на шляху до її членства. 

24 січня 2025 року інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна" з посиланням на дані, які йому передали в Європейській комісії, повідомило, що 16 січня Єврокомісія надіслала Європейській раді перший скринінговий звіт щодо кластера №1 "Основи" для України. Переговори про вступ до ЄС розбили на 35 розділів, згрупованих у шість кластерів, які відкривають по черзі, зважаючи на прогрес у їх виконанні країною-кандидатом. Скринінговий звіт обговорюватимуть із державами-членами в Єврораді. 

27 січня речник Європейської комісії повідомив "Європейській правді", що процес перевірки українського законодавства на відповідність нормам Європейського союзу триватиме до осені 2025 року. За його словами, цей скринінг фактично є першим етапом переговорів про вступ.