4G-зв'язок в Україні. Що це таке і коли запрацює
На засіданні 4 липня Кабінет Міністрів України схвалив умови введення зв'язку четвертого покоління (4G). Очікують, що цього року держава проведе аукціон із продажу ліцензій, після чого мобільні оператори зможуть почати впровадження стандарту 4G. "ГОРДОН" з'ясовував, чим четверте покоління зв'язку відрізняється від третього, що потрібно для початку роботи 4G-зв'язку і коли це може статися.
Зв'язок третього покоління – 3G – в Україні почав працювати у 2015 році. Ліцензії на надання послуг у цьому стандарті отримали три оператори: lifecell, Vodafone Україна і "Київстар". Зараз послуга доступна приблизно половині населення країни.
Головна відмінність 4G від 3G у швидкості передачі даних. Відповідно до специфікації Міжнародного союзу електрозв'язку, мінімальна швидкість передачі даних у мережі четвертого покоління повинна становити 1 гігабіт на секунду для стаціонарних об'єктів і користувачів, що переміщаються з низькою швидкістю, і 100 Мбіт/с для користувачів, що переміщаються з високою швидкістю (для мереж третього покоління це 2 Мбіт/с і 348 кбіт/с відповідно). Наприклад, на швидкості 100–150 Мбіт/с сайти відкриваються майже миттєво, завантаження відео в HD-якості займає до 10 хвилин. Зараз – це звичайна швидкість "стаціонарного" інтернету.
Крім того, 4G-мережі (стандарт LTE) надають абонентам широкосмуговий доступ до інтернету – це означає, що користуватися мережею без "просідання" швидкості доступу зможе більше людей. Наприклад, на стадіоні під час матчу через велику кількість підключень 3G-мережа працює або дуже повільно, або зовсім відключається. 4G-мережа повинна справлятися з такими навантаженнями.
Мабуть, єдиний недолік – не всі смартфони, які працюють із 3G, підтримують стандарт LTE, тому, щоб скористатися новою мережею, доведеться змінити мобільний пристрій.
Указ про запровадження в Україні "рухомого (мобільного) зв'язку четвертого покоління" президент Петро Порошенко підписав улітку 2015 року. У документі йшлося, що зв'язок 4G має запрацювати у 2017 році.
Голова Національної комісії України з регулювання зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) Олександр Животовський у травні 2015-го пояснював, що для впровадження нового стандарту потрібно до двох років. За цей час потрібно "провести інвентаризацію радіочастотного ресурсу", а потім знайти і виділити нові радіочастоти і впровадити "технологічну нейтральність".
Під технологічною нейтральністю ідеться про право оператора зв'язку розгортати у своєму частотному ресурсі такий стандарт зв'язку, який він уважатиме за необхідне, тоді як, за чинним українським законодавством, телеком-оператори отримують ліцензії на частоти в прив'язці до технології. Наприклад, зараз в Україні використовують чотири діапазони – 850, 900, 1800, 2100: у першому працює CDMA-оператор, другий і третій відведені під GSM і останній – під 3G, тобто розвивати 4G в цих діапазонах за нинішніми нормами оператори не мають права.
У Верховній Раді законопроект, який запроваджує принцип технейтральності, було зареєстровано ще в серпні 2016 року, у квітні 2017-го документ схвалив профільний комітет парламенту, але в сесійній залі його поки не розглядали.
Портал AIN, що спеціалізується на новинах про IT, зазначав, що принцип технологічної нейтральності дав би змогу національним операторам у найкоротші терміни впровадити зв'язок четвертого покоління по всій країні, тому що їм не довелося б змінювати наявне обладнання. Без технейтральності оператори будуть змушені ставити нові вишки, які працюватимуть у новому діапазоні, а значить покриття буде не стовідсотковим і мережа буде працювати добре, найімовірніше, тільки у великих містах.
Водночас у компанії Vodafone Україна виданню "ГОРДОН" зазначили, що "4G – це технологія для передавання великих обсягів даних, тому ніхто у світі суцільного покриття 4G не будує".
"4G – це технологія для "інтернету речей", для обслуговування величезної кількості підключених пристроїв, які генерують багато трафіку. Тому 4G-мережі будуть будувати там, де буде сконцентрований трафік у великих містах, густонаселених територіях. На інших територіях буде цілком достатньо ємності 3G", – зазначила PR-директор Vodafone Україна Вікторія Рубан.
До впровадження 4G телеком-оператори почали готуватися у 2016 році. Зокрема, "Київстар", Vodafone і lifecell домовилися про рефармінг – обмін частотами діапазону 1800 МГц (це повинно прискорити впровадження нового стандарту і поліпшити покриття), а також провели тестування 4G-мережі, модернізували базові станції і сім-карти.
За підсумками сьогоднішнього засідання прес-служба уряду повідомила, що Кабмін схвалив "вимоги до роботи операторів, умови проведення тендерів на продаж ліцензій і вартість ліцензій". Початкова вартість ліцензій 4G становитиме приблизно 6,3 млрд грн: 2,3 млрд за діапазон 2600 МГц і 4 млрд за діапазон 1800 МГц. Коли саме відбудуться тендери з продажу частот, поки не відомо. У випадку з 3G від моменту затвердження умов тендеру до початку роботи зв'язку нового покоління минуло приблизно півроку.
У прес-службі "Київстару" виданню "ГОРДОН" заявили, що терміни запуску 4G "залежать від того, на яких частотах будуть впроваджувати нову технологію".
"На сьогодні НКРЗІ пропонує два варіанти: діапазон 2600 МГц і діапазон 1800 МГц. У першому випадку телеком-операторам потрібно буде будувати нові мережі, що вимагає часу. У другому – терміни можуть бути максимально скорочені і покриття буде у багато разів більшим", – додали в компанії.
Восени минулого року директор із корпоративного управління і контролю Vodafone Україна Олег Проживальський говорив, що оператор почне розгортати мережу LTE у 2018 році. Зараз у компанії зазначають, що технічно вже готові до впровадження 4G.
"Зараз, під час будівництва 3G-мережі, ми встановлюємо базові станції нового покоління. Це так зване 4G-ready обладнання, яке підтримує стандарт 4G. Однак далеко не все залежить від технічних питань. Є економічні фактори, такі як купівельна спроможність людей, готовність платити за більш технологічно просунуті, а отже, і дорожчі послуги, відсоток смартфонів, які в змозі підтримувати 4G", – зазначила PR-директор Vodafone Україна Вікторія Рубан.
За її даними, зараз смартфони з підтримкою LTE є лише у 10% українців. Портал AIN писав, що критичною масою користувачів, яка потрібна для запуску нової технології, є бар'єр у 7%, і три найбільші телеком-оператори цей бар'єр уже подолали.