+2 Київ
Зв'язок третього покоління – 3G – в Україні почав працювати у 2015 році. Ліцензії на надання послуг у цьому стандарті отримали три оператори: lifecell, Vodafone Україна і "Київстар". Зараз послуга доступна приблизно половині населення країни.
Головна відмінність 4G від 3G у швидкості передачі даних. Відповідно до специфікації Міжнародного союзу електрозв'язку, мінімальна швидкість передачі даних у мережі четвертого покоління повинна становити 1 гігабіт на секунду для стаціонарних об'єктів і користувачів, що переміщаються з низькою швидкістю, і 100 Мбіт/с для користувачів, що переміщаються з високою швидкістю (для мереж третього покоління це 2 Мбіт/с і 348 кбіт/с відповідно). Наприклад, на швидкості 100–150 Мбіт/с сайти відкриваються майже миттєво, завантаження відео в HD-якості займає до 10 хвилин. Зараз – це звичайна швидкість "стаціонарного" інтернету.
Крім того, 4G-мережі (стандарт LTE) надають абонентам широкосмуговий доступ до інтернету – це означає, що користуватися мережею без "просідання" швидкості доступу зможе більше людей. Наприклад, на стадіоні під час матчу через велику кількість підключень 3G-мережа працює або дуже повільно, або зовсім відключається. 4G-мережа повинна справлятися з такими навантаженнями.
Мабуть, єдиний недолік – не всі смартфони, які працюють із 3G, підтримують стандарт LTE, тому, щоб скористатися новою мережею, доведеться змінити мобільний пристрій.
За даними компанії Vodafone Україна, смартфони з підтримкою LTE є у 10% українців. Фото: pexels.com
Указ про запровадження в Україні "рухомого (мобільного) зв'язку четвертого покоління" президент Петро Порошенко підписав улітку 2015 року. У документі йшлося, що зв'язок 4G має запрацювати у 2017 році.
Голова Національної комісії України з регулювання зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) Олександр Животовський у травні 2015-го пояснював, що для впровадження нового стандарту потрібно до двох років. За цей час потрібно "провести інвентаризацію радіочастотного ресурсу", а потім знайти і виділити нові радіочастоти і впровадити "технологічну нейтральність".
Під технологічною нейтральністю ідеться про право оператора зв'язку розгортати у своєму частотному ресурсі такий стандарт зв'язку, який він уважатиме за необхідне, тоді як, за чинним українським законодавством, телеком-оператори отримують ліцензії на частоти в прив'язці до технології. Наприклад, зараз в Україні використовують чотири діапазони – 850, 900, 1800, 2100: у першому працює CDMA-оператор, другий і третій відведені під GSM і останній – під 3G, тобто розвивати 4G в цих діапазонах за нинішніми нормами оператори не мають права.
У Верховній Раді законопроект, який запроваджує принцип технейтральності, було зареєстровано ще в серпні 2016 року, у квітні 2017-го документ схвалив профільний комітет парламенту, але в сесійній залі його поки не розглядали.
Портал AIN, що спеціалізується на новинах про IT, зазначав, що принцип технологічної нейтральності дав би змогу національним операторам у найкоротші терміни впровадити зв'язок четвертого покоління по всій країні, тому що їм не довелося б змінювати наявне обладнання. Без технейтральності оператори будуть змушені ставити нові вишки, які працюватимуть у новому діапазоні, а значить покриття буде не стовідсотковим і мережа буде працювати добре, найімовірніше, тільки у великих містах.
Водночас у компанії Vodafone Україна виданню "ГОРДОН" зазначили, що "4G – це технологія для передавання великих обсягів даних, тому ніхто у світі суцільного покриття 4G не будує".
"4G – це технологія для "інтернету речей", для обслуговування величезної кількості підключених пристроїв, які генерують багато трафіку. Тому 4G-мережі будуть будувати там, де буде сконцентрований трафік у великих містах, густонаселених територіях. На інших територіях буде цілком достатньо ємності 3G", – зазначила PR-директор Vodafone Україна Вікторія Рубан.
4G-зв'язок, найімовірніше, буде доступний тільки жителям великих міст. Фото: pexels.com
До впровадження 4G телеком-оператори почали готуватися у 2016 році. Зокрема, "Київстар", Vodafone і lifecell домовилися про рефармінг – обмін частотами діапазону 1800 МГц (це повинно прискорити впровадження нового стандарту і поліпшити покриття), а також провели тестування 4G-мережі, модернізували базові станції і сім-карти.
За підсумками сьогоднішнього засідання прес-служба уряду повідомила, що Кабмін схвалив "вимоги до роботи операторів, умови проведення тендерів на продаж ліцензій і вартість ліцензій". Початкова вартість ліцензій 4G становитиме приблизно 6,3 млрд грн: 2,3 млрд за діапазон 2600 МГц і 4 млрд за діапазон 1800 МГц. Коли саме відбудуться тендери з продажу частот, поки не відомо. У випадку з 3G від моменту затвердження умов тендеру до початку роботи зв'язку нового покоління минуло приблизно півроку.
У прес-службі "Київстару" виданню "ГОРДОН" заявили, що терміни запуску 4G "залежать від того, на яких частотах будуть впроваджувати нову технологію".
"На сьогодні НКРЗІ пропонує два варіанти: діапазон 2600 МГц і діапазон 1800 МГц. У першому випадку телеком-операторам потрібно буде будувати нові мережі, що вимагає часу. У другому – терміни можуть бути максимально скорочені і покриття буде у багато разів більшим", – додали в компанії.
Восени минулого року директор із корпоративного управління і контролю Vodafone Україна Олег Проживальський говорив, що оператор почне розгортати мережу LTE у 2018 році. Зараз у компанії зазначають, що технічно вже готові до впровадження 4G.
"Зараз, під час будівництва 3G-мережі, ми встановлюємо базові станції нового покоління. Це так зване 4G-ready обладнання, яке підтримує стандарт 4G. Однак далеко не все залежить від технічних питань. Є економічні фактори, такі як купівельна спроможність людей, готовність платити за більш технологічно просунуті, а отже, і дорожчі послуги, відсоток смартфонів, які в змозі підтримувати 4G", – зазначила PR-директор Vodafone Україна Вікторія Рубан.
За її даними, зараз смартфони з підтримкою LTE є лише у 10% українців. Портал AIN писав, що критичною масою користувачів, яка потрібна для запуску нової технології, є бар'єр у 7%, і три найбільші телеком-оператори цей бар'єр уже подолали.
