Жителька Італії: Поки вирує коронавірус, до тих, хто помирає, заборонено пускати рідних. Літні люди покидають цей світ на самоті
Протягом минулої доби в Італії від коронавірусної інфекції померло 427 осіб. Станом на 19 березня загалом від початку пандемії у країні померло 3405 людей. За кількістю смертей від коронавірусу Італія вже обігнала Китай, звідки й почала поширюватися ця небезпечна інфекція. В інтерв'ю "ГОРДОН" продюсерка й журналістка Ольга Каменєва, яка живе в Італії приблизно 13 років, розповіла, що загрожує тим, хто порушив карантин і без поважної причини вийшов на вулицю, які настрої зараз у пересічних італійців, як люди організовують роботу й навчання, 24 години на добу перебуваючи у своїх квартирах, і чому саме Італія стала центром епідемії в Європі.
Є лише три варіанти, коли дозволено покидати свою квартиру, – аптека або лікарня, магазин, робота
– Скільки днів ви із сім'єю дотримуєтеся загальнонаціонального карантину?
– Запровадження карантину в Італії відбувалося за кілька етапів. На початку березня закрили всі школи й навчальні заклади, дітей перевели на домашнє навчання. Але це ще були не суворі обмеження, можна було переміщатися країною, дозволяли вільно відвідувати магазини або їздити до родичів у інші населені пункти.
Уже за кілька днів уряд посилив правила і ввів карантин усюди, навіть там, де не було жодного випадку зараження коронавірусом. Із цього моменту не просто заборонили пересуватися країною або областю, але й покидати свої квартири та будинки. Скоро буде два тижні, як ми живемо в такому закритому режимі.
– А якщо треба терміново вийти з дому, наприклад, в аптеку або по продукти?
– Є лише три варіанти, коли дозволено покидати свою квартиру, – аптека або лікарня, магазин, робота. Але ви не можете вийти з дому без автосертифіката – спеціального папера, який ти сам під свою відповідальність заповнюєш перед виходом надвір.
– Для чого потрібен цей спеціальний папір?
– Це щось на зразок формуляра, на якому фіксують адреси, звідки й куди ти йдеш, ти підписуєш те, що ти знаєш про загрозу кримінальної відповідальності в разі повідомлення неправдивої інформації представнику правоохоронних органів. Наприклад, пишеш адресу супермаркету, роботи, лікарні або приватного лікаря, до якого збираєшся їхати. До речі, щойно цей автосертифікат запровадили, дехто подумав: ой, нічого страшного, впиши туди що завгодно та їдь у своїх справах. Але ні.
Поліція, яку зараз посилили, зокрема, і військовими, має право зупинити вас на вулиці й перевірити автосертифікат. Буквально телефонує на вашу роботу й запитує, чи дійсно підприємства не зупинили на час карантину. Або перевіряє ваше направлення в лікарню, запис до лікаря, до того ж зараз усе це в електронному вигляді.
Виходити з дому по продукти можна тільки в найближчий супермаркет і тільки у своєму муніципалітеті, інакше поліція тебе зупинить. Наведу приклад. Я живу на межі двох областей – Лігурія і Тоскана, і звикла купувати продукти у великому супермаркеті, який розташований у сусідній області, туди 10 хвилин їзди автомобілем. Але через карантин я не маю права туди їхати, тому що перетинаю кордон не тільки свого муніципалітету (комуни, як кажуть в Італії), але і своєї області. А це зараз суворо заборонено. Тож подобається мені це чи ні, але я маю закуповуватися тільки в найближчому супермаркеті на території свого муніципалітету.
– Це другий етап запровадження карантину. Що було далі?
– Суворішим карантин став ще за кілька днів, коли заборонили працювати всім магазинам і установам, які надають другорядні послуги. Наприклад, салонам краси, спортивним центрам, магазинам ювелірних виробів. Залишилися відкритими тільки супермаркети, аптеки, сервіс телефонного зв'язку і ще кілька магазинів, які надають послуги першої необхідності, наприклад ремонт чогось дуже важливого.
Підприємства самі ухвалювали рішення, працювати їм чи ні. Але всі повинні дотримуватися правил. Наприклад, якщо завод не можна зупинити, ти зобов'язаний зробити кілька змін так, щоб співробітники не групувалися близько один до одного, щоб залишався мінімум метр дистанції, у всіх були маски, рукавички, засоби дезінфекції. У моїх знайомих є друкарня і дизайнерська студія, там усіх відпустили працювати у дистанційному режимі, тобто з дому.
Що загрожує за порушення карантину? Штраф €206 або кримінальна відповідальність
– У разі, якщо я вийшла на вулицю, але не взяла із собою автосертифіката або взяла, набрехавши про мету прогулянки, що мені загрожує?
– Наразі вам точно загрожує штраф €206 або кримінальна відповідальність.
– Такі випадки за час карантину були?
– Штрафи точно були, про арешт і судимість поки не чула.
– Метро та громадський транспорт в Італії працюють?
– Я живу в сільській туристичній місцевості, у нас немає метро, тільки наземний громадський транспорт – автобуси. Вони працюють.
– В Україні метро зупинили й запровадили жорсткі правила на переміщення в наземному транспорті: більш ніж 10 пасажирів перевозити не можна, без масок не пускають. У вас також?
– Мені важко сказати про великі міста на кшталт Мілана та Рима, судячи з фотографій, там у метро є певна переповненість. В іншому транспорті людей мало. До речі, у супермаркети можна зайти тільки в обмеженій кількості: на вході стоїть спеціальна людина, яка запускає всіх по черзі, яку треба хвилин 10 вистояти, а в містах більше – і всі 30 хвилин.
– У разі смерті людини, не обов'язково від коронавірусу, похоронну церемонію дозволено?
– Потрібно обов'язково відразу, як і в будь-якій країні, звернутися в поліцію і до медиків. В Італії похороном займаються ритуальні агентства, але зараз, на час карантину, немає ні відправ, ні мес, ні служби в церквах. Це все заборонено. Припускаю, що похорон проводять у дуже вузькому колі й із зачиненими дверима.
Нещодавно бачила репортаж із лікарні, де були померлі від коронавірусу. Переважно люди похилого віку. Раніше, коли літня людина поступово згасала, до неї пускали рідних і близьких, священника. Зараз, коли у країні лютує коронавірус, до того, хто вмирає, заборонено пускати будь-кого. Літні люди покидають цей світ на самоті, а їхні близькі залишаються без останнього важливого кроку – прощання з рідною людиною. У цьому плані психологічно дуже складно.
– Що для вас особисто стало найскладнішим із запровадженням карантину по всій країні?
– І за моїми відчуттями, і за відгуками знайомих, найскладніше – опинитися закритим надовго в чотирьох стінах. Особливо якщо у вас невелика квартира у великому житловому будинку у величезному місті. У сільській місцевості трохи легше: у людей є якийсь сад у дворі. Крім того, населені пункти в Італії – особливо у приморських містечках, в одному з яких живу я, – не густо населені. У нас тільки влітку величезна кількість приїжджих, у решту часу тут тихо й малолюдно.
Провести карантин у селі або невеликому містечку – це відносно легкий режим. Жителям мегаполісів набагато складніше, адже навіть у під'їзд не можеш нормально вийти, тому що висока ймовірність на когось незнайомого наштовхнутися. Навіть не уявляю, як це, цілодобово з дітьми сидіти у крихітних квартирах. Навантаження зростає, тому що доводиться організовувати і свій робочий день удома, і навчання дитини.
– Як зараз відбувається процес навчання в Італії?
– Дистанційно, у режимі онлайн. Зранку в батьківському чаті надходять для сина різні шкільні завдання. На початку введення карантину, коли була загальна розгубленість і ніхто достеменно не розумів, як поводитися, викладачі надсилали в чат для мам завдання для навчання більш творчого плану. Згодом почали надсилати завдання вже зі шкільної програми: відкрийте підручники на такій-то сторінці, виконайте таку-то вправу.
Днями прийшов наказ директора школи, і почалися відеоуроки. Дітей розділили на маленькі групи й у відеочаті їм викладає вчитель, ставить запитання. В університетах, наскільки я знаю, теж налагоджено онлайн-навчання.
У перші дні карантину була легкість, навіть іронія: ну посидимо вдома, генеральне прибирання зробимо. Поступово настрої змінювалися
– Італійці дуже контактна, товариська, темпераментна нація. Як вони витримують такі жорсткі обмеження, коли ні на вулицю вийти не можна, ні з рідними і друзями зустрітися та поспілкуватися?
– Настрій у людей зараз, звичайно, не на підйомі. У перші дні введення карантину в Італії була якась легкість, навіть іронія: ну посидимо вдома, генеральне прибирання зробимо, ремонт. Поступово, все більше й більше сидячи під замком і занурюючись у тему епідемії та її наслідків, настрої змінювалися.
Знаєте, у людей по всій Італії бувають дні дуже депресивного, гнітючого настрою. Проте італійці дуже веселий, оптимістичний народ, почали флешмобами себе підтримувати, співають і танцюють на своїх балконах. А ще дуже-дуже підтримують лікарів, які опинилися на передовій боротьби з епідемією коронавірусу.
У нас немає балкона, ми не живемо у великому житловому будинку, тому не можемо підтримати флешмоб. І все-таки щодня о шостій вечора хтось із сусідів вмикає італійські пісні на таку гучність, що все наше село чує. Репертуар різноманітний: і патріотичні пісні, і ретро. Учора, наприклад, увімкнули знамениту пісню "Фелічіта". Тепер ми із сином щодня о шостій вечора чекаємо, яку пісню увімкнуть. Хтось винайшов такий спосіб підтримати й розвеселити людей, які перебувають у домашньому ув'язненні.
– Пересічні італійці критикують владу, наприклад, за те, що пізно ввела карантин або, навпаки, за надто жорсткі заходи?
– У нас це трошки болюче національне питання. В Італії всі постійно одне одного критикують, особливо представники політичних партій, які ніколи не можуть між собою домовитися.
– У цьому Україна та Італія точно схожі.
– Країна критиків – це буквально про італійців. Що стосується критики влади під час карантину... Звичайно, завжди знайдуться незадоволені чимось. Дехто спочатку говорив: "Ну навіщо такі суворі заходи, що буде з нашими бізнесами? Це ж удар по економіці!" Інші, навпаки, критикували владу, що вона недостатньо оперативно й жорстко діяла після перших виявлених випадків зараження коронавірусом. Але більшість італійців ставиться з розумінням, оскільки з перших хвилин оцінити масштаб загрози було дуже складно.
– Наскільки оперативно й чесно італійська влада інформує населення про динаміку епідемії, кількість заражених і померлих співгромадян?
– Інформування дуже щільне, оперативне й точне. Крім того, триває постійне інформування, як потрібно поводитися під час карантину, яких санітарно-гігієнічних норм дотримуватися. Буквально кожен рекламний блок на ТБ починається з ролика, де пояснюють: обніматися і близько підходити одне до одного не можна, треба постійно мити й дезінфікувати руки, необхідно скоротити кількість виходів із дому. Основне гасло зараз – залишайтеся вдома, мінімізуйте всі контакти з оточенням.
Днями від коронавірусної інфекції померла молода жінка-поліцейський, листоноші, кілька лікарів, які першими прийняли удар на себе
– Станом на 19 березня від коронавірусної інфекції в Італії померло 3405 осіб, це більше, ніж у Китаї, звідки почав поширюватися цей вірус. Тільки протягом минулої доби від коронавірусної інфекції померло 427 осіб. Як думаєте, чому саме в Італії такі високі показники смертності? Як ваші фахівці це пояснюють?
– Кажуть, що цей вірус дуже швидко поширюється і що кожен може бути його носієм, до того ж без явних симптомів. Особливо це стосується молодих: вони можуть навіть не підозрювати, що вже заразилися. Найнебезпечніше, що вони можуть заразити оточення, особливо літніх людей. А в літніх людей часто вже є патології, є хронічні захворювання. Для них поява цього вірусу в організмі – блискавична смертельна загроза.
Дуже багато з тих, хто помер в Італії від коронавірусу, – це саме літні люди. Хоча вже зафіксовано випадки смерті молодих. І це вражає. Днями від коронавірусної інфекції померла молода жінка-поліцейський, листоноші, кілька лікарів, сімейних лікарів, які першими прийняли удар на себе.
– Якщо європейська система медицини захлинається від кількості заражених і не в змозі зупинити поширення вірусу, не можу уявити, що буде і в Україні, і на всьому пострадянському просторі, коли нас накриє коронавірусне цунамі...
– Хочеться вірити, що до вас це не встигне дійти в таких масштабах і що карантинні заходи запровадили вчасно, а не тоді, коли люди з осередків епідемії роз'їхалися на вікенд по всій країні – хто до моря, хто на курорти, хто до родичів.
Дуже показовим у цьому сенсі був той вікенд в Італії, коли з півночі країни, де вже ввели суворі обмежувальні заходи, деякі люди, наплювавши на все, поїхали на південь до моря. Саме після цього уряд запровадив жорсткий карантин, оскільки в різних регіонах різко зросла статистика зараження, а лікарні стали швидко переповнюватися хворими.
Саме тоді уряд сказав: якщо ви не розумієте, що ми ввели карантин і попросили вас сидіти вдома, а не їздити по курортах і родичах, отже, ми посилимо заходи. До того ж кількість хворих зростала і зростала вже по всій країні. І тоді заборонили виходити з дому. На жаль, є люди, які несумлінно дотримуються карантину. Влада вже сказала, що буде посилювати правила. Хоча куди жорсткіше, ми навіть не уявляємо...
– В Україні нещодавно ввели обмежувальні заходи через коронавірус. Як би ви нас застерегли або попередили, зважаючи на ваш досвід перебування в жорсткому карантині?
– Я б порадила, звичайно, зараз продумати своє життя, максимально скоротити кількість виходів із дому й контактів з оточенням. Повірте, можна обійтися без кафе й ресторанів, без салонів краси, дитячих гуртків, днів народжень. Із родичами і друзями в цей період краще спілкуватися телефоном або за допомогою інтернету.
У жодному разі не можна нехтувати елементарні правила гігієни, краще користуватися масками й рукавичками, максимально дотримуватися рекомендацій лікарів. Повірте, запобігти хворобі набагато легше, ніж вилікуватися від неї. Розумію, опанувати себе, змінити своє життя, помістити себе в дуже жорсткі межі – непросто. Але дуже важливо. Сидіть удома, виходьте тільки в разі крайньої потреби.
Найголовніше: за перших же симптомів у жодному разі не приховувати їх, негайно телефонувати сімейному лікарю й самоізолюватися. У жодному разі не їдьте самі в лікарню, це безвідповідально, тому що ви можете заразити дорогою дуже багатьох людей! Дуже важливо усвідомлено підійти до проблеми, визнати її, а не відмахуватися: ой, гаразд, у мене просто грип, а не коронавірус.
Потрібно відповідально ставитися і до себе, і до людей навколо, до того ж перед такою серйозною загрозою, як коронавірус.