Мобілізація засуджених в Україні: чи з'являться в ЗСУ штрафбати й чи відправлять на фронт убивць і ґвалтівників? Головне про новий закон
Верховна Рада 8 травня ухвалила законопроєкт №11079-1, який дозволяє мобілізувати на службу в сили оборони України засуджених. Документ підтримало 279 народних депутатів. "ГОРДОН" розповідає, яких ув'язнених і на яких умовах можуть мобілізувати, чому новий закон критикують антикорупціонери й чи може він допомогти Збройним силам.
Кого дозволяє й не дозволяє мобілізувати новий закон?
Документ дозволить за рішенням суду мобілізувати засуджених віком до 57 років, які самі цього захочуть і якщо медична комісія визнає їх придатними до служби. Ще одна умова: до кінця строку ув'язнення має залишатися не більше ніж три роки. Інакше ув'язненому відмовлять в умовно-достроковому звільненні.
Співавтор законопроєкту, нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко писав після ухвалення документа в першому читанні, що з нього вилучать можливість мобілізуватися для засуджених за умисне вбивство. Про це заявила після ухвалення документа в цілому нардепка від "Слуги народу" Олена Шуляк. Водночас у тексті законопроєкту і до першого, і до другого читання йдеться про те, що під УДЗ для служби в армії не підпадають лише засуджені за вбивство двох і більше осіб. Чи змінили цю статтю під час другого читання, невідомо, оскільки фінального тексту документа поки не опубліковано.
Шуляк також говорила, що не мобілізуватимуть засуджених за вбивство через необережність, скоєне в стані наркотичного сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, засуджених за сексуальні злочини й злочини проти основ національної безпеки України: шпигунство, тероризм, держзраду, сепаратизм, колабораціонізм.
"Також серед прийнятих правок – заборона УДЗ для осіб, які відбувають покарання за тяжкі корупційні правопорушення, а також для осіб, які займали особливо відповідальне становище. Ідеться про міністрів, депутатів, їхніх заступників і помічників тощо. Окрім того, заборонили УДЗ тим ув'язненим, які відбувають покарання за те, що посягали на життя правоохоронців", – повідомила Шуляк.
Де і як служитимуть засуджені?
Для засуджених, які бажають дістати умовно-дострокове звільнення для служби в ЗСУ, встановлять таку процедуру:
- засуджений подає клопотання адміністрації пенітенціарної установи;
- адміністрація організовує первинний медогляд і, якщо засуджений за станом здоров'я, зокрема психічного, може дістати УДЗ, повідомляє територіальний центр комплектування;
- ТЦК організовує проходження засудженим військово-лікарської комісії, і, якщо комісія визнає засудженого придатним для служби, адміністрація виправної установи передає до суду клопотання про УДЗ;
- якщо суд задовольнить клопотання, Нацгвардія має доправити ув'язненого в центр комплектування, звідки його скерують до спеціалізованої частини для проходження служби (цю норму пропонували змінити, щоб це не було схожим на радянські штрафбати, і дозволити служити ексув'язненим у будь-якій частині ЗСУ за згодою командира, проте профільний комітет поправку відхилив).
Що таке "спеціалізовані частини" ЗСУ, у законі не уточнюють. Видання "Бабель" із посиланням на джерело в Міноборони України писало, що положення про такі підрозділи відомство зараз розробляє з Міністерством юстиції.
Окрім того, майбутні військовослужбовці з-поміж засуджених не зможуть мати щорічну відпустку (для них передбачено лише 10-денну відпустку за сімейними обставинами й відпустку для лікування після поранення), а контракт із ЗСУ діятиме до кінця воєнного стану або оголошення демобілізації (або якщо військового визнають непридатним до служби через поранення або засудять на новий строк).
Якщо засуджений, який дістав УДЗ, покине частину або в інший спосіб намагатиметься ухилитися від служби, його можуть засудити до 5–10 років позбавлення волі (плюс невідбута частина попереднього вироку).
За що критикують ухвалений закон?
Центр протидії корупції заявляв, що документ, ухвалений у першому читанні, міг би дати змогу засудженим посадовцям, суддям або бізнесменам за допомогою нього уникнути покарання: наприклад, діставши УДЗ і скориставшись зв'язками, отримати призначення в тилову частину й "пересидіти" частину строку.
Заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан визнає, що нова редакція документа частково знімає ці побоювання.
"У новій версії законопроєкту засуджені народні депутати, наприклад, справді не зможуть уникнути покарання. Проте члени комітету вирішили лишити шанс для засуджених за корупцію олігархів, суддів, прокурорів і всіх осіб, які можуть не бути держслужбовцями, але є учасниками корупційних схем. Олігарх [Олег] Бахматюк, суддя [ОАСК Павло] Вовк усе ще зможуть використати закон, щоб начебто "мобілізуватися", а потім уникнути служби", – вважає вона.
Окрім того, ідею мобілізації засуджених критикують через те, що вона успадковує російський досвід – у схожий спосіб, наприклад, створювали підрозділи ПВК "Вагнер", "Шторм Z" або "Шторм V". Це визнає й міністр юстиції Денис Малюська.
"Безумовно, паралель існує. Не треба обманювати себе, але все ж мова йде про різницю в підходах. У них це була примусова мобілізація, у них усіх змусили піти, у них нікого не готували, без підготовки, це було більшою частиною просто "м'ясо", – сказав він в інтерв'ю "BBC News Україна".
В Україні, за словами Малюськи, засудженим пропонують "іншу історію".
"Контракт – це згода, це юридичні механізми, не просто завербували, відпустили, потім не знають, що зробити. Це оцінка ризиків кожного суб'єкта. Коротше кажучи, це як брати великий футбол на якомусь чемпіонаті під егідою УЄФА – і щось вуличне, де, якщо команда, яка програє, не задоволена, починає кидатися каменюкам. Ну, тобто аналогії є, і те і те – футбол, але правила гри трішки інші", – пояснив міністр.
Чи допоможе новий закон Збройним силам?
Скільки засуджених можуть мобілізувати, якщо документ ухвалять, у супровідних документах до законопроєкту не вказано. Колишній голова Державної пенітенціарної служби Сергій Старенький у коментарі ТСН заявляв, що в ув'язненні станом на кінець 2023 року було приблизно 65 тис. осіб, 20 тис. із яких ще не засуджені.
"Із 40 тис. 4–5 тис. – це жінки, неповнолітні, люди похилого віку. Окрім того, є велика кількість засуджених, які мають інфекційні захворювання, які передаються від однієї людини до іншої. Тобто мобілізувати можна 5–10 тис. ув'язнених", – говорив він.
Після ухвалення закону голова фракції "Слуги народу" Давид Арахамія заявляв, що мобілізувати можна 15–20 тис. засуджених. "Скільки з них підпишуть контракт, ми не знаємо, – це за згодою сторін. Орієнтуємося, що це буде не менше ніж кілька тисяч людей", – сказав він.
Якщо взяти до уваги, що сили оборони потребують 500 тис. новобранців, то мобілізація засуджених закриє лише кілька відсотків від потреб ЗСУ.